Найактуальніша книжка за останні вісім років — так цілком справедливо можна сказати про видання літературознавиці Віри Агеєвої. Пишучи про те, як упродовж кількох століть Російська імперія прагнула маргіналізувати українську культуру, авторка розповідає як і хто з письменників намагався висміяти та заперечити її. Книжка ідеально пояснює передумови тотальної війни Росії проти України. Видавництво "Віхола" видало "За лаштунками імперії" восени 2021 року. А вже навесні 2022-го додруковувало наклад.
Володимир Молодій
журналіст
Авторка "імперських залаштунків" починає з Шевченка, Гоголя і Нечуй-Левицького. Згодом продовжує Українкою, Франком і Хвильовим. Агеєва розповідає про обставини, в яких мусили пробиватися літературні й інтелектуальні таланти в тодішній Україні. Їхні диспути з росіянами, а також зі своїми, унаявнюють нам ту культурну експансію, яку змушені були долати українці впродовж усієї історії стосунків з росіянами.
"Для формування ідентичности конче необхідний образ іншого, чужого, і цим чужим для української літератури ХІХ століття виступав якраз "москаль", уособлення загрози й руйнації, втілення деструктивних для українського соціуму сил".
Агеєва з науковою ретельністю пише про українські 20-ті минулого століття. Нагадуючи прізвища, твори та концепти наших тодішніх письменників, які намагалися відтворити ланцюг української традиції. Зважаючи на порвані тяглості, значну частину своїх текстів українські письменники початку минулого століття мусили писати про минуле, пояснювати його — так, немовби намагаючись склеїти ті розірвані нитки.
"Так само у студентському побуті «брати-слов’яни» приречені на повсякчасну конфронтацію, адже прибулець з Тули, на думку українців, "здається, і не розумів, що таке чистота", горілки пив більше од усіх, а зі своєю деспотичною вдачею навіть чути не хотів про якусь повагу до чужого приватного простору".
Серед відгуків на цю книжку часто пишуть про те, що саме такої праці не вистачало. Цю думку можна трактувати так — "За лаштунками імперії" не розповідає нічого нового, але старе, і нібито давно зрозуміле, вона розкриває по-новому: повно, аргументовано і структуровано.
Якщо ви пояснюватимете іноземцям причини того, чому росіяни напали на українців і чому вони так поводяться — "За лаштунками імперії" вам у цьому буде особливо корисною. Світ літератури, напевно, для цього найбільше підходить. Бо тут і про двомовність українців, і про деконструювання історичних мітів, і про "велич" північно-східної літератури.
"Для вітчизняних авторів "москаль" сливе завжди постає представником нижчої культури, а російські впливи виявляються розтлінними, нищачи моральні засади старосвітського українського суспільства, руйнуючи усталені стосунки, підриваючи повагу до законів та звичаїв".
Останні розділи книжки, зберігаючи вірність хронологічній послідовності, Віра Агеєва віддає для аналізу текстів Андруховича, Забужко і Прохаська.
Однак чи не найголовніше у книжці — все ж не про протистояння з "москалями". А, насамперед, про культурний суверенітет України. Про нашу літературу, як цікаву, глибоку і спроможну. Про багатошаровість і об’ємність, які ніяк не вписуються у багаторічні знецінення у совєцькому союзі, а потім у шкільній програмі українських шкіл. "За лаштунками імперії" про те, що ми тільки починаємо для себе відкривати своє.
Книжку "За лаштунками імперії" Віри Агеєвої можна купити тут.