Кримський перстень солдата Вермахту

Кримські персні належать до так званих кампанійських. Вони стали популярними через велику кількість воєнних кампаній, які проводила німецька армія у Другій світовій війні. Найпоширеніші – "Салоники", "Нарвік", "Київ", "Орел", "Таганрог", "Крит", "Африка", "Кубань" та інші. Кримська топоніміка презентована такими варіантами: "Севастополь" (найрідкісніший тип), "Алупка", "Ялта", "Гаспра", "Керч", "Сімферополь". І власне назвою самого півострова.

Персні Вермахту умовно можна поділити на різновиди: власне кампанійські, а також полкові, патріотичні та пам’ятні.

Традиція носити подібні прикраси виникла в німецькій армії ще під час Першої світової війни.

Вермахт вступив у Крим 1941 року. Напружена облога Севастополя тривала до середини 1942-го. Військові частини з передової позмінно відводили в тил на відпочинок – як правило, на південний берег півострова. Там солдати й офіцери могли купити в місцевих ювелірів їхню продукцію. Однак переважно ці сувеніри кустарно виготовляли  полкові умільці.

В експозиції Севастопольського музею героїчної оборони і визволення міста є інструменти та заготовки для таких перстеників. Вони належали одному із севастопольських майстрів. 

У фотоальбомі IV повітряного флоту Люфтваффе "Підкорення Криму" (видання 1942 року) опубліковано світлину, на якій зображено кримських татарок, що пропонують німецькому солдатові придбати пам’ятні перстеники "Крим". До того ж у продавчинь прикраси нанизані на всіх пальцях.

Якогось єдиного стандарту для такої продукції не існувало: над створенням оздоб працювало багато ювелірів. Прикраси відрізняються малюнком, матеріалом, вигравіруваними датами. Найбільша колекція кримських перснів налічує понад 50 різновидів.

Серед колекціонерів найпопулярнішими є персні, які мають тільки напис Krim, без дат і зображень – їх приблизно 90 % від усіх знахідок. Нацистська символіка наявна дуже рідко, як правило, вона є частиною зображення імперського орла.

Малюнок на щиті може містити схематичне зображення півострова з написом Krim. Трапляється, бокові поверхні прикрашені гравіюванням із зображенням краєвидів, архітектурних пам’яток, пальм на тлі моря.

Що ж до матеріалу виробів, то найчастіше це срібло. Також є персні з латуні, бронзи, алюмінію. Дуже рідко їх виготовляли із золота та платини.

Серед вигравірованих дат найчастіше трапляється 1944 рік (приблизно 75 % від усіх знахідок). Найрідкісніший тип – із 1942-м (приблизно 5 %). Такий баланс пов'язаний із тим, що підрозділи, які брали участь у кампанії 1942 року, після закінчення операції вийшли з Криму. Натомість велика кількість перснів із 1944 роком зумовлена тим, що німецькі солдати перед вирішальними боями за Крим намагалися позбутись подібних сувенірів на випадок потрапляння до полону. Між німцями ширились чутки, що радянські солдати одразу розстрілюють  вояків Вермахту, відзначених нагородою "Кримський щит", та власників кримських перснів.

Під час археологічних розкопок на мисі Херсонес, на останній точці німецького спротиву на півострові, шукачі знаходили місця масових "скидань" таких прикрас. Максимальна кількість оздоб, які вдавалося знайти за день, – 76 штук. Особливо "прикрашене" місце, розміром 6 на 8 метрів, дало пошуківцям аж 376 перснів.