Дзвін із Севастополя у Віндзорському замку

767522-1529581380 (1)
Картина Георга Гусмана Томаса "Дзвін, привезений з Севастополя, у Олдершоті", 1856 р. Акварель, папір Фото: rct.uk
Go to next

13:22, 14 вересня 2022

Go to next

Наприкінці Кримської війни (1853–1856) з церкви Дванадцяти Апостолів у Севастополі британські війська у якості трофею забрали два великих дзвони. Один з них відвезли у військове містечко Олдершот. Інший – подарували королеві Вікторії та розмістили у Віндзорському замку. Його чули лиш декілька разів, бо лунає він у виняткових випадках – після смерті британських монархів. 

9 вересня 2022 року севастопольський дзвін у королівському замку пролунав вчетверте за свою історію, знаменуючи смерть королеви Великобританії Єлизавети ІІ. Наступного разу його можна буде почути 19 вересня, дзвін повідомить про прибуття труни з Її Величністю до Віндзору.

101904749_113405933729571_5891974730952474624_o.jpg

Богдана Тараніна

історикиня

Минулої п’ятниці опівдні севастопольський дзвін у Віндзорі відбив 96 ударів, що символізували кожен рік життя королеви Великобританії Єлизавети ІІ. Востаннє його чули на похороні Єлизавети Боуз-Лайон, Королеви-матері, останньої імператриці Індії, у 2002 році.

Дзвін вивезли з церкви Дванадцяти Апостолів у Севастополі після підписання капітуляції Російської імперії. Британські офіцери подарували його Королеві Вікторії. Тривалий час дзвін зберігали на Північній терасі Віндзорського замку поруч з однією з гармат, що захопила британська армія при облозі Севастополя. Згодом його повісили в Круглій вежі, трохи вище сходів, що ведуть до королівських апартаментів.

Віндзорський замок - Кругла вежа

Віндзорський замок, де ховають британських монархів. У Круглій вежі замку розміщується севастопольський дзвін, що лунає лише у день смерті високопоставлених королівських осіб

Фото: telegraph.co.uk

Дзвін важить майже тонну та має напис “Севастополь – святий Миколай”.

За традицією, він лунає лише у день смерті найвищих королівських осіб та у день прибуття королівської труни до Віндзора. Це символічний момент у церемоніях, які супроводжують в останню путь британських монархів. Так, у 1910 році дзвін пролунав 68 разів, за кількістю років життя короля Едуарда VII, у 1936 році дзвін лунав по королю Георгу V. Року 1952 він звучав 56 разів, щоб відзначити кожен з років життя Георга VI, батька королеви Єлизавети. Також, за звичаєм, дзвін відзначає прибуття королівської труни до Віндзора, де ховають британських монархів.

Королева Великобританії Єлизавета ІІ відійшла у засвіти 8 вересня 2022 року. Вона стала монархом, що посідав британський трон найдовше в історії – 70 років. 

Її наступник Чарльз ІІІ оголосив, що королівська родина перебуватиме у періоді придворної жалоби ще сім днів після похорону. Вони носитимуть темні кольори. Не будуть проводити офіційні заходи та урочистості. Документи друкуватимуть на папері з чорним кутником. Під час національного трауру інші прапори, крім королівського штандарту, приспустять на королівських резиденціях, урядових будівлях та біля представництв Великобританії за кордоном.  

Жалоба за британським монархом – давня традиція. Раніше траур оголошували на тривалий час. Року 1861 після смерті чоловіка принца Альберта королева Вікторія розпорядилася, щоб національна скорбота тривала так довго, наскільки можливо. Для британців вона продовжувалася рік, але королева Вікторія носила особистий траур до кінця життя. 

Після смерті самої королеви Вікторії період жалоби тривав рік, потім цей термін поступово скорочували. Відхід Георга V у 1936 році вшанували шестимісячним трауром, тоді як смерть Георга VI у 1952 році тривала 16 тижнів. 

Схожі матеріали

02

Мандри мамонтового бивня з Трипілля

мозаїка сео

Київський Дмитро Солунський. Українська мозаїка з Третьяковської галереї

Памятка_Атаки_І_1955

Затоплені археологічні пам’ятки Дністра

сео музей

Війна в музеї. Галина Пагутяк

600.jpg

Крила Ікара

Звенигородська_берестяна_грамота_2.jpg

Берестяна грамота зі Звенигорода, якій майже тисяча років

DM_6378

Кінь, який виявився гірським козлом

альбом

Дівочий альбом 1947 року

Дерев’яна церква у селі Новоселиця на Тячівщині, 1920-ті роки. Sbírka Národního muzea, Praha, Česká republika

Спалена церква, збережена у макеті