09:49, 5 липня 2021

У селі на Рівненщині археологи шукають монастир, де написали Пересопницьке Євангеліє

Цьогорічний археологічний сезон присвятили 460-річчю церковної реліквії.

Пересопницьке Євангеліє
uk.wikipedia.org

У селі Пересопниця Рівненської області розпочався археологічний сезон. Дослідники хочуть знайти монастир, у якому й виготовили Пересопницьке Євангеліє.

Про це повідомляє Суспільне.

На старті розвідкових досліджень археологи виявили різночасові скляні й металеві прикраси,  натільні хрестики і металеві кільця, фрагменти кольчуги. Більшість знахідок  датують XII-XIII століттями. Тоді  Пересопниця була столицею удільного князівства.

“Це перстень-печатка. От такий цікавий солярний знак, тяжіє ще до язичництва, але перекочовує вже в Русь. Свастика, як хрест, але це все одно солярний знак”, – показує одну зі знахідок керівник археологічної експедиції Олексій Войтюк.

e53633b7caeec4b7.jpg
Фото: Суспільне

Також археолог продемонстрував і знайдений “бракований” хрестик - обидві сторони виробу не схожі між собою.

“Він з одного боку має один рельєф, з іншого – зовсім інші тут відростки і тому подібне. Це ливарний брак. Майстер, скоріше за все, переплутав ливарні форми і склав дві відмінні між собою, тобто від різних типів хрестиків”, – пояснює археолог.

78ac38ef50f4032a.jpg
Фото: Суспільне

Окрім того, археологи знайшли і спеціальні ювелірні гирки, тож Олексій Войтюк припускає, що десь поруч була  давньоруська ювелірна майстерня.

4fb27a4858e43581.jpg
Фото: Суспільне

“Немає матеріалів, які б свідчили про житлову забудову. Тут велика кількість відходів обробки металів, чорних насамперед, що може свідчити про якусь промислову частину... поселення давньоруського часу”, – каже Олексій Войтюк.

Та стратегічна мета щорічних археологічних досліджень у Пересопниці – знайти залишки монастиря, де писали Пересопницьке Євангеліє. Нинішній сезон присвячений його 460-річчю.

“Шукаємо, звичайно, монастир. Це є основна ціль, але ми по ходу археологічних досліджень трансформуємося і якщо це цікавий об'єкт – ми його реконструюємо. Зараз досліджується цікаве місце і тут планується створити нову експозицію, яка буде цікава для туриста, це “Гридниця XII-XIII століття”. Гридниця – це місце, де збиралися молоді воїни, дружинники руського війська”, – говорить директор культурно-археологічного центру “Пересопниця" Іван Солодуха.

Загалом розвідкові розкопи вже зробили на ділянці 6 на 14 метрів. На цьогорічні археологічні дослідження витратять 30 тисяч гривень. Частину профінансували з обласного бюджету, решта – гроші, зароблені  “Пересопницею”.

Розкопки  триватимуть до середини липня. На серпень ж у селі заплановані урочистості до ювілею Пересопницького Євангелія.

Пересопницьке Євангеліє –  пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Вважається одним із перших  перекладів канонічного церковного тексту на староукраїнську літературну мову.

Євангеліє писали у 1556 – 1561 роках Михайло Василевич із Сянок та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій.  Меценатами виступили волинська княгиня Анастасія Заславська та князі Чорторийські.

Президенти України під час інавгурації присягають народові не лише на Конституції, а й на Пересопницькому Євангелії. Це символізує історичні корені української духовності.

Оригінальне видання зберігається у Києві в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на розкопках давнього городища під Кам’янцем-Подільським знайшли згорілі дитячі останки.

Схожі матеріали

Походження людей та народів | Леонід Залізняк

Походження людей та народів | Леонід Залізняк

02

Мандри мамонтового бивня з Трипілля

скіфи

Скіфи очима Геродота. Міфи і реальність

600.jpg

Сім варязьких знахідок в Україні

Фундаменти_собору_Успіння_Пресвятої_Богородиці_P1890395

Назад у майбутнє. Галина Пагутяк

600

Юрій Лукомський: "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ"

Памятка_Атаки_І_1955

Затоплені археологічні пам’ятки Дністра

Listing_Podkast_1.jpg

Що їли люди кам’яної доби? 5 гастрономічних трендів

bez_b 800x500_1.jpg

Що хозари дали Київській Русі? | Олексій Комар