Юрій Лукомський: "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ"

01:19, 3 липня 2023

Галич

Велетенська башта, всіяна бійницями, заввишки з п’ятиповерховий будинок. До третього її ярусу провадив мурований на стовпах міст, яким в’їздили та входили до Галицького замку в ХVІ—ХVІІ століттях. На сенсаційну знахідку — фрагмент стіни В’їзної Башти — працівники заповідника натрапили 2022-го під час влаштування нової брами. Археологи згодом виявили там ще й підземелля. Та поки дослідники крок за кроком відкривають наше минуле, на території Крилоського городища — княжого дитинця Давнього Галича, проводять будівельні роботи, які назавжди руйнують історичний ландшафт пам’ятки археології національного значення. Чому не можна будувати на території городища в Крилосі, чи достатньо досліджений Давній Галич та які таємниці тут криються під землею? "Локальна історія" поцікавилися в архітектора-археолога Юрія Лукомського. 

denys.jpg

Дарія Денис

журналістка

zah-lucom-2020t

Юрій Лукомський

— Як виявили В’їзну вежу Галицького замку? Наскільки це сенсаційна знахідка?

— Торік керівництво національного заповідника "Давній Галич" вирішило зробити браму на в’їзді до Галицького замку, аби привабити більше туристів. Копаючи яму під опору однієї з брам, зачепили фрагмент досить поважного муру з цегли та алебастру мінерал, різновид гіпсу. Тоді припустили, що це фрагменти губернаторської вежі, яка фігурує в описах. Отримавши відповідні дозволи з Міністерства культури та Інституту археології, розпочали розкопувати ці підземні мурування. Тоді мене запросили як консультанта, бо я вже знав, з чим маємо справу.

1995 року ми з колегами уже локалізували цю вежу і встановили там 4 зонди, щоб перевірити її параметри та зробити більш досконалий план замку. Тоді ми виявили всі стіни, вони були велетенські, монументальні. Щоб розкопувати такий об’єкт, треба мати відповідне забезпечення.

Минулого року ми відкрили цю вежу майже на 70%. Наші сподівання підтвердилися — це потужна фортифікаційна споруда розміром 22,10х16,5  метрів. В описі 1582 року вона згадується як "в’їздова башта Галицького замку". Відомо, що вона дійсно слугувала в’їздом у другій половині XVI — першій половини XVII століття. Але 1676 року була частково знищена, можливо, в деяких місцях підірвана турками. Протягом XVIII століття у вежі відбувалися суди. А наприкінці XVIII століття її продали на будівельні матеріали, розібрали, доки змогли. 

355466824_663507209123674_1571971497851901102_n

Вентиляційний канал В’їзної вежі Галицького замку

Фото: facebook / Володимир Олійник — заповідник "Давній Галич"
355160177_663507202457008_1068982246609125055_n

Дослідження вентиляційного каналу В’їзної вежі Галицького замку

Фото: facebook / Володимир Олійник — заповідник "Давній Галич"

Башта має обрамлення з двох сторін з білого каменю. Вдалося знайти вентиляційний канал, який вів униз на 5,5 метрів. Ми опустили туди камеру і виявили, що там досить просторе приміщення розміром приблизно 6,7х4 метрів. Стіни на нижньому ярусі дуже потужні, товщиною близько 2,5—3  метрів. В них є ніші. Імовірно, в них були бійниці, з яких вівся прямий вогонь — отже, це був наземний поверх.

— Яка подальша доля цієї знахідки?

— Поспішати не можна. Процес треба розділити на кілька років. Робити виміряні кроки, запрошувати фахівців. Рівень, який ми розчистили — це перший поверх. Над ним був другий, а вентиляційний канал — це нульовий поверх. Під ним ще є підвал. Ми не проводимо масштабних археологічних робіт під час війни. Але ми можемо невеликими кроками за кілька років дослідити та згодом пристосувати це приміщення для туристів. Навіть до кінця цього року, коли відкриємо перший ярус, можна встановити помости, щоб з них всі могли оглядати автентичні речі. 

image

Підземелля В’їзної вежі Галицького замку

Фото: скріншот з відео

— В середині червня ви повідомили, що на Крилоській горі розпочали несанкціоновані будівельні роботи. Що зараз там відбувається і чим це загрожує?

— Відбувається брутальне знищення історичного ландшафту пам’ятки археології національного значення. Будівельні роботи розпочали раптово. Приїхала якась бригада, привезла бетонні бордюри, гори щебеню. Без дозволів, під приводом щорічної прощі, яка тут відбувається двічі на рік. "Благоустрій" наводять, абсолютно не враховуючи структуру княжого періоду. Наскільки мені відомо, за цей проєкт проголосувала горстка місцевих депутатів.

Територія перебуває під юрисдикцією Національного заповідника "Давній Галич", вони склали акт і надіслали в Міністерство культури. Поки всі чекають на відповідь, там продовжують працювати трактори. Думають, потім це обійдеться якимось штрафом. Але повернути назад той рельєф, який там був, уже не можливо.

347243866_6435358799859434_6937157929197120803_n

Будівельні роботи на території Давнього Галича

Фото: facebook / Юрій Лукомський
355464376_6472420259486621_1842202180045224378_n

Будівельні роботи на території Давнього Галича

Фото: facebook / Юрій Лукомський

Якщо подивитися на мапу Крилоського городища, то східна частина гори зайнята сучасною забудовою села Крилос, а західна фактично зберегла історичний ландшафт. Там є яри, вали в натуральну величину. Можна поглянути на всю округу з висоти 70 метрів над рівнем річки, видно церкву Пантелеймона та інші церкви на віддалі 3—6 кілометрів від Крилоського городища. Цей історичний ландшафт надзвичайно цінний. Досвідчений археолог бачить там западини, які відображають рештки житла.

Ця частина гори мала б зберегти незайманість, щоб в майбутньому тут можна було планувати масштабніші археологічні розкриття, їх музеєфікацію і туристичні огляди. Тут має панувати дух місця, це великий заряд, поле для руху фантазії. Ми втратили ще одне унікальне городище княжої доби, яке чи не найкраще на заході Україні.

355469464_6472424779486169_1642933871255175255_n

Вид з Крилоської гори

Фото: facebook / Юрій Лукомський

— Коли ви розпочали досліджувати Давній Галич?

— Ще у студентські роки, 1981-го. Це були мої перші розкопки під керівництвом Вітольда Ауліха і Михайла Рожка. Упродовж трьох років я розкопував Кирилівську церкву. 1983 року дістав перший відкритий лист, тобто дозвіл на самостійні археологічні дослідження. Я копав Галич до 2004 року. Пізніше зробив перерву — копав Десятинну церкву в Києві, згодом у Володимирі-Волинському, кілька сезонів копав склеп на Керченському півострові.

— Наскільки добре досліджена ця територія?

— Галич лише на початку своїх відкриттів і досліджень, він зберігає під землею дуже багато таємниць. Першовідкривачі та шукачі літописного Галича — Лев Лаврецький, Ізидор Шараневич, Юліан Захарієвич — досліджували переважно руїни сакральних споруд. Масштабні дослідження території Крилоського городища у 1970—1990-х проводив Вітольд Ауліх. Це величезний матеріал житлової забудови та вулиць. Ці розкопи розміром 10х8 метрів і 10х15 метрів досить великі. Але оскільки городище має площу понад 50 гектарів, на мапі вони виглядають невеличкими прямокутниками. Все, що поза ними — невідоме.

Maket Davn'oho Halycha

Макет Давнього Галича

Фото: wikipedia.org

У XIX столітті вчені ще сперечалися між собою, де ж був той Галич. Крапку поставив Ярослав Пастернак. Він показав, яка була структура міста, ядром якого було Крилоське городище. Виявилося, що монголи не розбивали Галич, він занепав через зміну торгових шляхів. Якби не це, сьогодні він був би великим містом, як Київ.

На відміну від інших історичних міст, Галич перенісся на іншу ділянку. Тож тепер вся його територія є полігоном для археологічних досліджень. Вона дуже перспективна в плані музеєфікації, відтворення ландшафтів, доріг, огорож, будівель — це все збережено в підземному просторі. 

308165389_473603204780743_7448879512846640227_n

Храм Святого Пантелеймона

Фото: facebook / Володимир Олійник — заповідник "Давній Галич"
галицький замок

Галицький замок

Фото: wikipedia.org

— Відвідувачі заповідника можуть оглянути трасування фундаменту Успенського собору, зведеного Ярославом Осмомислом і зруйнованого у XVI столітті. Чи є сенс відбудовувати цей храм?

— Це все безглуздя. По-перше, ми не знаємо, як виглядав собор. Є кілька гіпотетичних реконструкцій, які дискусійні між собою. Не можна віддавати перевагу якійсь із них. По-друге, поруч стоїть Успенська церква XVI століття, також пам’ятка національного значення. Собор був учетверо більший, він почне тиснути на церкву. Третя, найважливіша причина — технічний аспект. Відбудова собору знищить всю автентичну субстанцію фундаментів, які є під землею. Я проводив там розкопки після Пастернака і мав можливість бачити фундамент Успенського собору. Білий камінь світився коли на нього потрапляла вода, це щось неймовірне!

— Чому нині важливо досліджувати Давній Галич?

— Це наше славне минуле, яке дає нам силу, гордість і знання про те, що ми не проста нація, яка виникла в XIX столітті, як кажуть в Росії. Це столиця держави Галич, тож можемо сказати, що наша державність походить ще з княжих часів. Тут несамовито унікальна архітектура, яка поєднує романський і візантійський стиль — подібного ніде немає.

Фундаменти_собору_Успіння_Пресвятої_Богородиці_P1890395

Фундаменти Успенського собору

Фото: wikipedia.org

Схожі матеріали

600.jpg

Ґжеґож Ґауден: “На початку ХХ століття антисемітизм став елементом польської самоідентифікації”

kompanichenko_tekst-7.original

Тарас Компаніченко: “Якщо нація співає разом – вона об’єднується, а об’єднана нація – сильна”

Jurij Prohasko 600.jpg

“Кожне покоління українців має травму від росіян”, – психоаналітик Юрко Прохасько

Вадим Поздняков 600

"Що міцніший Московський патріархат, то інертнішим є населення", — Вадим Поздняков про скидання пам'ятників і перейменування вулиць

600

"На нулі солдат має інше сприйняття часу. Воно не історичне, а екзистенційне"

литва 600х400

"У нас тут справжній вулик, де всі працюють на допомогу Україні"

600х400_Семесюк.jpg

Іван Семесюк: "Досі соромимося називати наших русскіх русскімі"

барчук 2

"Ми не думали, що для прозріння доведеться 31 рік чекати російських ракет", — Мирослава Барчук

Marina Trattner

“У шведських джерелах козаки – європейці”. Марина Траттнер про листи Карла XII та українські артефакти у Швеції