У Києві відкрили меморіальну дошку розвіднику УНР Миколі Красовському
Барельєф встановили зусиллями Служби зовнішньої розвідки України.
У Києві урочисто відкрили меморіальну дошку розвіднику УНР полковнику Миколі Красовському. Пам’ятку встановили на фасаді будинку №21/20а на вулиці Ярославів Вал.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє благодійний фонд “Героїка”.
Барельєф роботи столичного скульптора Олександра Михайлицького встановили зусиллями Служби зовнішньої розвідки України. Почесну варту на урочистому заході несли працівники відомства та учні ліцею-інтернату №23 “Кадетський корпус” імені Володимира Великого. Ведучим заходу виступив дослідник українських розвідувальних органів Олександр Скрипник.
Також на урочистостях були присутні представники громадської організації “Всеукраїнська рада ветеранів зовнішньої розвідки”, Українського інституту національної пам’яті, ЗМІ.
Микола Красовський народився у 1871 році в сім’ї київського православного священика. Службову діяльність почав у 1903 році помічником поліцейського пристава у Ніжині Чернігівської губернії.
Із 1908 року працював у Київській міській поліції, упродовж певного періоду виконував обов’язки начальника розшукового відділення. Тоді він запровадив певні новації в роботі, зокрема намагався бути відкритішим і ближчим до киян. При цьому започаткував прийом відвідувачів щоденно з 11 до 13 години у приміщенні розшукового відділення і, незалежно від цього порядку, – у власній квартирі. Цей порядок навіть опублікували у довіднику міста.
За короткий проміжок часу, очолюючи кримінальний розшук Києва, розкрив десятки резонансних злочинів і зарекомендував себе одним з найкращих розшуковців.
Красовський брав участь у розслідуванні однієї з найрезонансніших справ у дореволюційній царській Росії, яка прогриміла на увесь світ – так званій “справі Бейліса” стосовно убивства у 1911 році 13-річного учня Києво-Софіївського духовного училища Андрія Ющинського. У скоєнні злочину намагалися звинуватити експедитора Київського цегельного заводу Менахема Менделя Бейліса, який нібито здійснив ритуальне убивство. Дослідник підкреслюють, що завдяки наполегливості Красовського вдалося вийти на слід убивць і запобігти єврейським погромам у Києві.
За Української Народної Республіки був начальником карно-розшукового відділу у Міністерстві внутрішніх справ, згодом очолив Інформаційне бюро Розвідочної управи Генерального штабу Армії УНР.
На чолі цього головного робочого органу розвідки Збройних сил республіки він особисто розробив низку нормативних документів, які склали основу діяльності національних розвідки і контррозвідки, налагодив здобування важливої розвідувальної інформації. Розвідувальною роботою займався і після еміграції українського уряду на територію Польщі. Однак за відсутності коштів на утримання згодом підрозділ Інформбюро був виведений зі складу Генштабу Армії УНР і невдовзі взагалі припинив існування.
Докладної інформації про життя і діяльність Красовського у той період немає. В архівних документах лише є згадка про те, що у 1934 році під час спроби пробратися на територію України з розвідувальними завданнями радянські органи ДПУ на ділянці Ямпільського прикордонного загону затримали загалом 156 осіб, серед яких є і прізвище Красовського. Більшість із них розстріляли.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Польщі сквер назвали на честь генерала УНР Марка Безручка.
