У Буську археологи виявили залишки церкви ХІІ століття та поховання немовляти з розбитим черепом
Ґрунтовні дослідження у місті тривають понад два десятиліття, відтоді археологи підняли на поверхню тисячі артефактів.
У Буську, що на Львівщині, триває археологічна експедиція Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. Під час розкопок на місці Mалого городища дослідники відкрили долівку першого християнського храму, який функціонував у княжому місті. За кілька років розкопок там виявили приблизно тисячу кольорових керамічних плиток, якими викладали долівку церкви ХІІ ст.
Про це повідомляє Галінфо.
Керівник археологічної експедиції, науковий працівник Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка Петро Довгань розповів, що у 2019 році під час досліджень вдалося натрапити на фрагмент керамічного мощення підлоги руського храму. Саме таким від середини ХІІ ст. викладали перші дерев’яні храми на Заході України.
“Первісне вимощення церкви знайшли у 2019 року. Цього року дослідження продовжили і виявили долівкову плитку в кольорах. Зараз ми можемо датувати церкву ХІІ століття Потім вона занепала, але християнський цвинтар існував тут ще до першої половини ХІІІ століття”, – сказав Петро Довгань.
Цей храм був наземного типу і мав розмір, орієнтовно, 6 на 9 метрів. Науковці припускають, що віднайдена пам’ятка може бути церквою Богоявлення, про яку згадує Буський літопис, її спорудження пов'язують із правлінням першого Буського князя Давида Ігоровича. Та через те, що на цьому місці колись збудували кафе, частину пізньосередньовічного матеріалу втрачено для дослідників.
Окрім того, дослідники підкреслюють, на початку розкопок вдалося виявити горілий прошарок землі. Це дає підстави припускати, що на цьому місці була досить масштабна споруда.
“Прошарок між спорудою (ймовірно, вежа, – ред.), яка згоріла до тла, і церквою становить десь 20 сантиметрів. Це означає, що мінімум сто років тут нічого не відбувалося. Спалений горизонт дозволяє говорити, що вежа була двоповерховою. В розвалі вежі ми виявили пластини від обладунку, наконечники арбалетних стріл ХІV ст. Маємо також наконечники по периметру валу. Далі, нижче горілого прошарку, тут виявили низку поховань, які оконтурюють долівку церкви, яка розміщена під ним. Також вдалося виявити десь чотири ряди викладеної форми, частину поруйнованої плитки. Можливо, цю плитку заберуть реставратори та спробують провести реконструкцію і ми дізнаємо як виглядало мощення цієї церкви”, – розповіла археологиня, наукова працівниця Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка, професорка Наталія Стеблій.
Також археологи виявили й дивне дитяче поховання.
“Дослідники вважають, що нехрещених дітей ховали під самим скапом церкви, аби в такий спосіб їх охрещувати. Ми також виявили дитяче поховання з поруйнованим черепом. Наразі його досліджують антропологи, але орієнтовний вік дитини – до року. Також у похованнях біля церкви виявили витий бронзовий перстень, та скроневе кільце. Після того, як ми минули горизонт могильника, то виявили контури ще однієї споруди”, – додала Наталія Стеблій.
Наразі археологи ще не можуть точно сказати чи це було житло, чи господарська споруда, але датують її Х століттям.
Та головна нинішня знахідка – велика кількість долівкової плитки, якою вимостили підлогу церкви ХІІ ст. За словами Петра Довганя, поливану плитку різної форми та різного кольору могли навіть викладати різноманітними візерунками. Про це свідчать знайдені плитки неправильної форми. Зокрема і плитку жовтого кольору, яка нагадує анатомічну форму крила птаха.
Варто зазначити, що ще під час попередніх досліджень археологи натрапили на сліди активних бойових дій на цій території. Петро Довгань зазначив, що у другій половині ХІV століття, під час польсько-угорської війни на Галичині, це місце, очевидно, було полем битви. Цьогоріч археологи також виявили зброю. Зокрема, наконечники арбалетних стріл та один черешковий бронебійний наконечник, який міг пробити навіть кольчугу та панцир. Також виявили псалійелемент вуздечки з кістки, який датують ХV століттям, та втульчасті кістяні наконечники стріли ХІІ століття, який, очевидно, знать використовувала під час полювання.
Ґрунтовні дослідження літописного Буська розпочалися 2000 року. Відтоді археологи підняли на поверхню тисячі артефактів. Кожна з археологічних експедицій відкриває незвідані сторінки давнього міста, а артефакти розповідають про життя його мешканців.
Як свідчать археологічні дослідження, місто горіло кілька разів. Свого часу його спалювали Володимир Великий, монголи з татарами, і навіть Богдан Хмельницький залишив по собі попелище. Однак щоразу люди відроджували Буськ та розвивали його.
Перша згадка про Буськ датується 1097-1098 роками у літописі “Повість временних літ”. Однак археологи під час дослідження оборонних валів Великого городища дійшли висновку, що їх спорудили ще у другій половині Х століття, тобто задовго до описів у літописах. Загалом припускають, що Буськ як центр племінного союзу бужан міг існувати вже у VI столітті.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у центрі Львова археологи відкопали залишки середньовічного муру.
