Служба зовнішньої розвідки розповіла, як структури УНР та ОУН намагались привернути увагу до Голодомору
Питання голоду об’єднало представників різних українських емігрантських партій і організацій.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів Служба зовнішньої розвідки України опублікувала низку матеріалів із архівних фондів про те як українські емігрантські організації створювали комітети допомоги жертвам штучного голоду 1932-1933 років. Публікація базується на повідомленнях секретного працівника радянських спецслужб закордоном.
Про це повідомили на офіційному сайті СЗР.
Документи свідчать, що представники розвідувальних структур УНР і ОУН добували інформацію про голод в Україні, збирали докази злочинів сталінського режиму, виготовляли листівки та іншу пропагандистську літературу, яку нелегально переправляли до УСРР. Вони намагалися донести світу правду про стан справ на батьківщині і як радянські спецслужби всіляко протидіяли цьому, а також будь-яким спробам протестів або вільнодумства всередині країни.
Зокрема, в оприлюдненій справі-формулярі ДПУ УСРР на керівника розвідки УНР генерал-хорунжого Всеволода Змієнка зберігається повідомлення секретного співробітника Іноземного відділу ДПУ “Ж/54” від 3 листопада 1933 року. Там йдеться про підготовку в Празі загальноемігрантських заходів, спрямованих на допомогу тим, хто страждає від голоду в Україні. Також згадується про організацію протестів у країнах Європи проти більшовицької політики, яка призвела до штучного створення голоду.
“Ж/54” повідомляє про приїзд до Праги наприкінці жовтня 1933 року доктора Левка Чикаленка, голови Еміграційного комітету допомоги тим, хто голодує, при Українському центральному комітеті в Польщі, для об’єднання зусиль у протидії сталінському терору і розгортанні протестного руху. Він ж мав отримати фотографії, які б “які б ясно доказували стан голодуючих” через зв'язки з втікачами.
Також документ згадує про емоційний виступ на одному із зібрань селянина, який прибув до Праги через Польщу і зробив “колосальне зрушення”. Зокрема, цей чоловік розповів, що вже рік не бачив хліба та що люди на Україні мруть з голоду, як мухи.
Крім цього, особливу увагу акцентували на тому, що питання голоду об’єднало представників різних українських емігрантських партій і організацій. Зазначили, що до складу Комітету допомоги тим, хто голодує в Україні, увійшли відомі діячі від уенерівців, гетьманців, націоналістів, соціал-демократів, соціал-революціонерів та інших партій. Зокрема, назвали прізвища Ольгерда Бочковського, Бориса Гомзіна, Софії Русової, Івана Паливоди, Дмитра Антонюка, Наталії Дорошенко та інших.
Серед вибраних комітетом заходів на першому місці була пропагандистська робота, тобто донесення до світу правди про голод в Україні. Ця робота мала включати як організацію відозв, мітингів, актів протесту, так і випуск листівок, бюлетенів, газет. На малювання відповідних плакатів, зокрема, націлювали Миколу Битинського, а на складання віршованих текстів – Олександра Олеся.
“Цей документ із архівних фондів розвідки є ще одним свідченням того, що у 1930-ті роки більшовицька влада не лише проводила злочинну політику стосовно селян, яка призвела до численних жертв, а й не шкодувала сил і засобів для стеження за реакцією на це в емігрантському середовищі, маючи на меті всіляко приховувати злочини від світової громадськості”, – підкреслили в архіві.
Нагадаємо, День пам'яті жертв Голодоморів в Україні відзначають у четверту суботу листопада. Цьогоріч в рамках траурних заходів Український інститут національної пам'яті присвятив інформаційну кампанію дітям, які стали жертвами Голодомору, та закликав українців долучитись до акції “Запали Свічку пам'яті”.
