На Полтавщині встановили меморіальну дошку Борисові Мартосу
Захід присвятили 142 річниці з його дня народження.
На Полтавщині у селищі Градизьк відкрили меморіальну дошку голові Ради міністрів УНР Борисові Мартосу. Зробили це з ініціативи обласного офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Про це повідомляє Сайт міста Полтави.
Ініціатор створення дошки, регіональний представник Українського інституту нацпам'яті Олег Пустовгар наголосив, що там зафіксували важливі віхи громадсько-політичного шляху Мартоса. У першому уряді Української Народної Республіки – Генеральний секретар земельних справ, а за Директорії УНР – прем'єр-міністр й міністр продовольчих справ, фінансів.
“Меморіальну дошку виготовлено коштом Градизької територіальної громади. Дякую її очільникам за підтримку ініціативи Інституту нацпам'яті. Це гарний приклад виконання не на словах, а на ділі органом місцевого самоврядування Закону України “Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у ХХ столітті”, – заявив Пустовгар.
Він додав, що на Полтавщині триває пошанування знакових постатей перших визвольних змагань за незалежність “від білої і червоної Росії”.
Меморіальну дошку встановили на фасаді Градизького будинку культури. Захід присвятили 142-річчю з дня народження Бориса Мартоса та 30-й річниці відновлення незалежності України.
Борис Мартос народився у 1879 році у містечку Градизьк на Полтавщині. Під час навчання на фізико-математичному факультеті Харківського університету долучився до визвольного руху.
Був активістом Революційної української партії, за що тричі відбував покарання у в’язниці.
У 1910-х організовував кредитні спілки та кооперативні курси на Полтавщині, Волині та Кубані. Викладав у Харкові.
У 1917 році увійшов до Центральної Ради та Малої Ради. Як Генеральний секретар земельних справ, займався створенням Крайового та місцевих земельних комітетів. Став автором Тимчасового земельного закону від 18 січня 1918 року, за яким земля та надра оголошувалися власністю народу, і кожен мав отримувати стільки землі, скільки зможе обробляти власною працею.
У період Гетьманату очолював управу Українського кооперативного комітету, входив до ради директорів “Дніпросоюзу” та “Українбанку”, був співзасновником Кооперативного інституту імені Михайла Туган-Барановського у Києві.
За Директорії УНР обіймав посади міністра продовольчих справ, міністра фінансів і голови Ради народних міністрів.
У 1920 році Борис Мартос виїхав з країни. Мешкав у Німеччині, Чехословаччині, США. Продовжив наукову та громадсько-політичну діяльність, заснував українські вищі навчальні заклади за кордоном.
Помер Борис Мартос у 1977-му,на 98-му році життя. похований у США (штат Нью-Джерсі).
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у польському Гданську одному із скверів міста присвоїли ім’я генерала УНР Марка Безручка.
