На Львівщині знесли символічну могилу Борцям за волю України, щоб збудувати сквер на честь архієпископа
Архієпископ Володимир Стернюк народився у тих краях і був фундатором місцевої церкви.
У Пустомитах, на Львівщині, знесли символічну могилу Борцям за волю України, аби збудувати сквер та пам'ятник на честь архієпископа Володимира Стернюка, який народився у цьому місті.
Про це Локальна історія дізналась із власних джерел.
Про демонтаж символічної могили та знесення хреста на ній стало відомо цієї суботи, 4 грудня.
Територію навколо готують під забудову житлового масиву, на місці самої могили планують звести сквер та пам'ятник архієпископу УГКЦ Володимиру Стернюку, який народився у Пустомитах. До того ж навпроти колишньої символічної могили є греко-католицький храм Успіння пресвятої Богородиці, який заклав священник. Тому ініціатори встановлення пам'ятника обрали саме це місце.
Водночас у місцевій Facebook-спільноті багато пустомитівчан зазначили, що знесення символічної могили застало їх зненацька. Мовляв, ще минулого тижня до хреста на ній покладали лампадки, вшановуючи загиблих під час Голодоморів.
Новина розділила людей на два табори: одні засуджують демонтаж, інші ж вважають, що територію уже давно треба було облагородити та встановити монумент на честь Володимира Стернюка.
У свою чергу представників місцевої влади здивувала така реакція громади. Мовляв, проєкт скверу затвердили ще “навіть не цього року” і вже встигли отримати на нього кошти із районного бюджету. Уся інформація була в загальному доступі.
“Пам’ятник Володимиру Стернюку дуже важливий для громади. Цей видатний чоловік народився у Пустомитах та був керівником УГКЦ в дуже важкі для України часи. І не просто пам’ятник, а сквер, де різні покоління зможуть вшановувати пам’ять цієї видатної постаті для усіх українців. Місце було вибране біля церкви, як символічне... Жодної зради тут немає. Поховань там також немає. Це місце без заперечень сакральне і символічне, але на кістках “танців” ніхто не робить”, – повідомив депутат міської ради Андрій Худий, додавши, що проєкт узгодили між парафіянами, владою, священником та громадою і про нього згадували неодноразово.
Водночас ця тема не обійшла й дослідників та краєзнавців. Зокрема, історик Роман Грицьків назвав ідею із знесенням символічної могили “безумством по-пустомитівськи”.
“Доброчесні парафіяни і мешканці Пустомит вирішили знищити могилу Борцям за волю України, а на її місці спорудити сквер і пам'ятник архієпископу В.Стернюку...Це повна деградація цінностей, зухвала маніпуляція і підміна понять.
Чи хотів би архієпископ В.Стернюк, який пройшов репресії, підпільну церкву і переслідування, щоб на його пошану зносили могили?
Чому у такому великому місті, де мільйон занедбаних центральних локацій не знайшлося іншого місця для пам'ятника В.Стернюку?
Невже мешканцям тої забудови так муляла очі ця могила? Невже їм було соромно щоразу бачити того березового хреста? Невже громаді не було соромно, що ця пам'ятка в такому жалюгідному стані, що вони вирішили взагалі її знищити?
Як комуністи-безбожники чесне слово”, – заявив історик.
Він підкреслив, вважає це наругою над українською пам'яттю, адже могилу насипали з метою відновлення історичної справедливості.
"Більше того, як показує досвід не завжди такі могили були символічними. Дуже часто вони споруджувалися на місці страт, катувань, масових поховань. Тому цікаво, хто такий сміливий перед Господом Богом?”, – обурювався Роман Грицьків.
Тим часом влада Пустомит запевняє, демонтований з могили хрест не викидатимуть, а встановлять на місці старої церкви.
Архієпископ Володимир Стернюк (12 лютого 1907, Пустомити - 29 вересня 1997, Львів) – український церковний діяч. Виконував обов'язків глави Української Греко-Католицької Церкви протягом 1972-1991 років. Один із провідників катакомбної Греко-Католицької Церкви у часи комуністичного режиму.
У часи СРСР його заарештували до п'яти років виправних робіт. Відбував покарання у таборі в Єрцево Архангельської області.
Після звільнення в 1952-му офіційно працював охоронцем, а пізніше обліковцем у Львівському тресті зеленого господарства, згодом став санітаром швидкої допомоги.
З 1972 року очолив УГКЦ в Україні як місцеблюститель митрополичого престолу. Водночас від радянської влади предстоятель Катакомбної Церкви зазнавав систематичного тиску: обшуки, конфіскації, стеження, допити і “профілактичні” розмови. Однак присутність правлячого єрарха в Україні давала змогу зберігати апостольську спадкоємність УГКЦ та дозволила очолити процес виходу з підпілля й розбудови церковних структур наприкінці 80-х років.
Навесні 1991 року, після повернення патріарха Мирослава Івана (Любачівського) в Україну, архієпископ Володимир завершив своє служіння як місцеблюститель Глави Церкви.
Помер 29 вересня 1997 року похований у крипті собору святого Юра у Львові.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Польщі встановили пам'ятник священнику-рятівнику Оселянові Ковчу.
