На Хмельниччині археологи знайшли “свинцеву грамоту” XII століття

У місті Полонному, на Хмельниччині, завершилися масштабні археологічні дослідження. Їх проводили науковці Кам’янець-Подільської експедиції ДП “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла. Сезон виявився багатим на знахідки. Найцікавіша із них – кириличний лист, який на написали на металевій пластині.

Про це повідомили Texty.

Під час експедиції археологи відкрили культурні шари, що належать як до усіх етапів розвитку міста, так і до набагато давніших часів. З’ясувалося, що терени сучасного Полонного люди почали обживати принаймні від часів ранньої бронзової доби. Про це свідчить крем'яна сокирка-долото з цього періоду. Воно виявилося для дослідників неабилякою загадкою. Адже такий виріб могли виготовити в епоху бронзи або принаймні в ранньозалізному віці й аж ніяк не пізніше. Ймовірно, долото потрапило у “слов’янську яму” випадково з давнішого шару, або ж його могли просто принести у середньовічне поселення як цікавий предмет, що знайшли деінде .

Окрім того, під час дослідження однієї із заглиблених споруд, яка виявилася найдавнішою з відкритих під час розкопок, археологи знайшли досить багатий комплекс ліпної  кераміки. Вся вона фрагментована, але один великий горщик вдалося склеїти майже наполовину.

“Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна зарахувати до ранньослов'янського часу і датувати VII-VIII століттям, оскільки цій кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах. У розкопі також виявлено в незначній кількості ранню кружальнувиготовлену за допомогою гончарного круга кераміку райковецької культури, яку можна датувати IX століттям. Окрім того, в культурному шарі трапились кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (сер. VII - пер. пол. VI століть до нашої ери) та милоградської культури, які, не виключено, відклались тут синхронно”, – розповів археолог Андрій Бардецький.

Знайшли археологи й давньоруські артефакти XII-XIII – століття уламки скляних браслетів та фрагменти кераміки. Також з’ясувалося, що у XIV-XV століттях досліджувану ділянку використовувалм як цвинтар. 

Також варто виокремити поховання XIV століття, що належить до часів Литовсько-Руської держави. Крім людських решток, там виявили скелет собаки. Подібне поховання з псом і приблизно того самого періоду розкопали на околицях Збаража у 2016 році. Чому та як собаки опинилися в людських могилах, археологи поки версій не мають.

У межах розкопу вдалося простежити залишки кількох об'єктів XII - першої половини XIII століття. Як розповів Павло Нечитайло, одна з них – яма, що ймовірно, відігравала роль своєрідної літньої кухні. Вона була забита шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями було встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки та кісток тварин виявили під одним з поховань. Саме біля нього технічний директор експедиції Дмитро Тимчук знайшов фрагмент зігнутої свинцевої пластинки. На ній – залишки продряпаного напису в три рядки, частина якого досить добре читається.

Для атрибуції та прочитання напису археологи звернулися до спеціаліста з давньоруських графіті, завідувача сектора археологічних досліджень Національного заповідника “Софія Київська” Тимура Бобровського. Науковець визначив, що артефакт датується в межах 1120-1160 років. Також він зазначив, що загалом знахідки предметів з кириличними написами для доби Київської Русі на території України є нечастими. Саме тому артефакт з Полонного є надзвичайно важливим. Поки що незрозуміло, що це. Це може бути або окуття, або хомут на руків’я якогось предмету. Досить ймовірно, що це може бути лист, написаний на свинцевій пластинці.

“Не виключено, що знахідка може бути грамотою. Дві подібні свинцеві грамоти відомі серед епіграфічних пам'яток Новгорода”, – зазначив дослідник.

Він застеріг, що “остаточно визначитися з предметом та текстом на ньому можна буде лише після розгортки свинцевого сувою реставраторами”.

Крім того, науковець пояснив, що датування предмету зроблено на основі палеографії – тобто особливості накреслення рукописних літер у певний час.

Якщо загадковий сувій дійсно виявиться “свинцевою грамотою”, то це буде перша подібна знахідка на теренах України. Інтрига також у тому, що там написано. Можливо, щось важливе і дуже цікаве, адже навряд чи хтось став би використовувати такий специфічний матеріал для якогось банального послання.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Національному заповіднику “Софія Київська” знайшли унікальну єпископську печатку ХІ-ХІІ століття.