На Буковині археологічна експедиція в унікальному склоробному поселенні завершила сезон

На Буковині 9 сезон завершила археологічна експедиція біля села Комарів та Бузовиці. Ділянка вважається унікальною. Вчені зазначають, що там у ІІІ–IV століттях існувало ремісниче поселення, де функціонувала склоробна майстерня. Цікаво, що тоді такі технології були лише у Римській імперії, ними не ділились із варварською Європою.

Про це Локальній історії розповів науковець Інституту археології Національної академії наук та керівник експедиції Олег Петраускас.

Пам’ятку відкрили у 1957-1964 роках.  Її дослідженням, в основному, займався львівський науковець  Маркіян Смішко. Пізніше, у 2012- му, експедицію відновили спільними зусиллями відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень і НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України.

“Це унікальне поселення, де виготовляли і обробляли скло у ІІІ столітті до нашої ери і до пізньоримського періоду. Тоді це робили лише у Римській імперії. Вона не віддавала своїх знань варварам. Таких майстерень більше немає, можна сказати, від сучасної Англії і до Уралу”, – каже Петраускас.

Тому цей “уламочок античного світу”, що якимось чином опинився на Буковині, залишається великою загадкою для дослідників. Припускають, що до Подністров'я перебрались римські ремісники, які й організували на території обробку скла.

За дев'ять років дослідники знайшли на ділянці поселення чимало важливих артефактів. Йдеться про археологічні об’єкти пізньоримського періоду – житла, виробничі та господарські споруди – могильник, різноманітні пам’ятки черняхівської культури, залишки скляних речей, напівкоштовні прикраси, склоплавильну піч.

Цей сезон не став винятком. Петраускас розповідає, що  експедиція отримала хороші результати. Дослідження проводили у двох напрямках –  у селах Комарів та в Бузовиці. На місці виробничої споруди, де зберігали сировину, знайшли два уламки-напівфабрикати скла, яким близько півтори тисяч років. Із такої сировини потім робили готову продукцію. Також дослідники знайшли багато речей особистого вжитку – прикраси, намистини, дзеркальця.

Наступного року експедиція відзначатиме своє десятиліття. Олег Петраускас каже, що проводити дослідницькі роботи на поселенні група виходила щосезону, навіть у “важкий ковідний рік”. Однак увесь цей час розкопки здійснювали за рахунок різноманітних  фондів – із державного бюджету підтримки майже немає. Тому, до ювілейного, десятого, року експедиції  Олег Петраускас має одне бажання:

“Щоб незважаючи на складні часи, вдалось зберегти наш колектив у Комарові”, – наголосив дослідник. 

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у центрі Львова археологи відкопали залишки середньовічного муру.