09:31, 25 січня 2022

Інститут нацпам’яті випустив короткометражку, присвячену начальнику розвідки УНР в екзилі

Фільм “Дві війни одного одесита” розповідає про оборону Замостя 1920 року та роль Всеволода Змієнка у цій битві.

Vsevolod-Zmiyenko-Istoriya-v-shkoli-scaled.jpg
Фото: УІНП

Український інститут національної пам’яті презентував короткометражне відео “Дві війни одного одесита”. Воно присвячене українському військовикові, учаснику Української революції 1917-1921 років Всеволоду Змієнку.

Про це повідомили на офіційній сторінці УІНП у Facebook.

У короткому восьмихвилинному фільмі йдеться про події оборони Замостя 1920 року – однієї з ключових битв радянсько-польської війни. Тоді українці та поляки спільними зусиллями перемогли більшовицькі війська. Всеволод Змієнко на час участі в обороні Замостя був начальником штабу Шостої стрілецької дивізії Армії УНР.

Документальний фільм розробила студія ONYKO Films. Ініціатором та координатором інформаційно-просвітницької кампанії виступив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті. Консультантами ролику стали доцент кафедри Історії України ОНУ імені І.І.Мечникова Володимир Полторак та начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Всеволод Змієнко – організатор українського війська на Одещині в 1917 - 1918 роках, керівник військової розвідки УНР в екзилі, визначний воєначальник та активний діяч української еміграції.

Народився в Одесі 16 жовтня 1886 року. Закінчив Київську старшинську школу і Миколаївську академію Генерального штабу. У роки Першої світової війни брав участь у бойових діях у складі царської армії. За хоробрість нагороджений трьома орденами і Георгіївською зброєю.

Восени 1917 року Змієнко, повернувшись до Одеси, поринув в атмосферу української революції. Разом із громадським і військовим діячем Іваном Луценком сформував Одеську гайдамацьку дивізію. Полковника Марка Мазуренка призначили командиром дивізії, а підполковника Змієнка – начальником штабу.

З квітня 1918 року виконував обов’язки начальника штабу Третього херсонського корпусу українських військ, а з грудня – начальника штабу військ Херсонської губернії. Під час наступу на Одесу армії Денікіна Всеволод Змієнко особисто керував бойовими діями гайдамаків на вулицях Одеси, а потім, за наказом Директорії, разом з Іваном Луценком вивів українські частини під Роздільну.

У березні - травні 1919 року Змієнко вивів свою дивізію через Румунію та Польщу на Волинь. Там його призначили начальником штабу Першої дивізії корпусу Січових стрільців Є. Коновальця. Дивізія до осені 1919 року воювала проти більшовиків, поляків, денiкiнцiв.

Тяжко захворівши в листопаді, потрапив у польський полон, а коли видужав, опинився в таборі для полонених вояків у місті Ланцуті.

1 січня 1920 року Симон Петлюра призначив Змієнка начальником штабу ще новосформованої Січової стрілецької дивізії, яка стала спадкоємицею корпусу Січових стрільців. З цією дивізією Змієнко спільно з Третьою Запорізькою дивізією та Третьою польською армією розпочали наступ на Київ і 7 травня визволили столицю України від червоних військ. Але невдовзі українці з поляками знову змушені були відступити.

Частини дивізії під командуванням Змієнка у вересні відстояли фортецю Замостя, зупинивши наступ армії Будьонного на Варшаву. За цю перемогу Змієнка нагородили званням генерал-хорунжого.

У 1928 році генерал-хорунжий Всеволод Змієнко став головою громадського суду Українського центрального комітету в Польщі, одночасно відповідаючи за розвідку та контррозвідку.

У 1932-1933 роках готував кандидатів-розвідників УНР для поїздки в СРСР у групі польських журналістів, щоб зібрати інформацію про Голодомор.

Крім того, Змієнко активно допомагав українським військовим емігрантам знайти себе в нових умовах життя, влаштовуючи їх на роботу, навчання чи просто допомагаючи грішми.

Помер 26 жовтня 1938 року у Варшаві.

Сьогодні його ім’ям названі вулиці не тільки в Одесі, а й Києві та інших містах України.

Схожі матеріали

600.jpg

Конфлікт кольорів. Чому український прапор синьо-жовтий?

600.jpg

“Через Київ на Львів!”: Галицька армія та визволення столиці України

600-.jpg

Екранні “двійники” Петлюри

zymovyj pohid.jpg

Крізь бурю та сніг: Перший Зимовий похід Армії УНР

6006.jpg

Кримська операція Петра Болбочана: чи засвоїли ми уроки минулого?

15.JPG

Мрія, яка так і не стала реальністю

ofenzyva_tekst-5.original.jpg

“Нехай нас розсудить залізо і кров!”: Вовчухівська офензива

600.jpg

Останні дні Георгія Нарбута

kaver_zluka_1.jpg

Лонгин Цегельський: Автономія чи централізм? – Підписання умови про злуку