Синьо-жовта стрічка замість червоно-чорної. А мечі направлені догори — як знак перемоги. Нещодавно впроваджена відзнака Президента України "Хрест бойових заслуг" ЗСУ ззовні відтворює "Хрест Бойової Заслуги" УПА. Щоправда, повстанці, які 80 років тому боролися за свободу з тим самим ворогом, ніколи не носили відзнак на своїх мундирах. Більшість навіть не тримала їх у руках. Про систему нагород українських вояків розповідає Микола Посівнич, президент фонду "Літопис УПА".
Дарія Денис
журналістка
#боротьба
Цим матеріалом продовжуємо цикл статей про героїчний чин українських повстанців. Рубрика "Боротьба" виходить за підтримки ресторану "Криївка".
"Всіх вояків УПА та цивільних осіб, що за життя положили для розбудови Українських Збройних Сил особливі заслуги, представити до відзначення Хрестом Заслуги", — йдеться у наказі Головного командування УПА № 3/44 від 27 січня 1944 року. Документ підписали головний командир Роман Шухевич і керівник Головного військового штабу Дмитро Грицай "Перебийніс".
Система нагород і заохочень мала засвідчити, що УПА — не ополчення, а правдива регулярна армія. Нагороджених повстанців титулували Лицарями. Проєкти відзнак і технологію карбування в підпільних умовах розробив художник Ніл Хасевич. Це були металеві барельєфи, невеликі — до 30 міліметрів — і прості у виготовленні. Емаль мали наносити лише на відзнаки найвищих класів, якщо була можливість. 30 червня 1950 року Українська Головна Визвольна Рада затвердила проєкти. 1951-го у приватній майстерні в баварському містечку Шробенгавзен виготовили першу партію. Невеликими комплектами їх передавали в Україну. Багато зв’язкових і кур’єрських груп перехоплювали органи радянської держбезпеки, знайдені в них нагороди вилучали.
Якщо повстанці зустрічали вояка з медалями, то були впевнені — це емдебіст. Адже жоден учасник збройного підпілля так і не отримав своїх відзнак. Церемонія нагородження мала суто символічне значення: вишиковувався весь підрозділ, командир зачитував наказ і тиснув руку нагородженому. Іноді йому давали тимчасове посвідчення, фактично — витяг із наказу.
Єдиним діячем УПА, який за життя став Лицарем одразу трьох найвищих нагород — Бронзового, Срібного та Золотого Хрестів Бойової Заслуги, — став Василь Василяшко "Перемога", командир тактичного відтинка "Климів" і куреня "Галайда".
Ще на початку 1990-х відзнаки УПА, які вилучали спецслужби, зберігали в архіві СБУ. Де вони тепер — невідомо. Також декілька штук є в Українському національному музеї Чикаго й у приватних колекціях.
Ініціатива відновити повстанські нагороди та вручати їх нащадкам вояків виникла на початку 1990-х. Втілити її вдалося лише у 2000-х. Відзнаки за проєктами Хасевича виготовляє громадська організація "Мистецький благодійний фонд імені короля Данила". Найбільшою проблемою є ідентифікація Лицарів. По архівах і родичах шукають кілька десятків фахівців. Сьогодні відомо про 1102 нагороджених, із них вдалося ідентифікувати приблизно 400.
Полковник УПА Василь Левкович "Вороний" — єдиний повстанець, який особисто отримав свою нагороду в часи незалежности. 5 березня 2008 року на урочистому засіданні Львівської обласної ради йому вручили Золотий Хрест Бойової Заслуги 2-го класу. Хрест Левковичу присвоїли ще 1946-го, коли він був командиром Воєнної округи УПА "Буг".