Гетьманське весілля

14:32, 13 грудня 2023

скоропадські

Граф Адам Монтрезор і Марія Скоропадська побралися у передмісті Берліна 10 серпня 1927 року. Він — нащадок французьких аристократів. Його наречена — донька гетьмана Української Держави. Шлюбна церемонія зібрала чимало видних представників української еміграції. Цікаво простежити за долями декотрих осіб, що потрапили на весільне фото. 

ostashko1.jpg

Тетяна Осташко

кандидатка історичних наук

Під загрозою екскомунії

Наприкінці 1918 року, після організованого Директорією повстання, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади й виїхав на Захід. Він оселився у Ванзеє поблизу Берліна. Разом з ним замешкала його дружина Олександра Скоропадськау дівоцтві Дурново, 1878–1951. У подружжя було шестеро дітей: три доньки і троє синів. 

Старша донька Марія 1922 року склала медичний іспит у Лозанні й влаштувалася асистенткою професора Вірхова у клініці Шаріте у Берліні. 1927-го вона вийшла заміж за Адама Монтрезора. Обранець гетьманівни походив з французького аристократичного роду. Його далекий пращур був учасником Фронди у дівоцтві Дурново, 1878–1951 й мусив рятуватися від переслідувань утечею до Польщі. Прадід Адама брав участь у поході Наполеона в Росію. По тому рід осів на Поділлі, від кінця ХІХ століття його представники брали участь в українському русі. 

IMG_0031 (4)

Весілля Марії Скоропадської та Адама Монтрезора. Ванзеє, 10 серпня 1927 року

Усі фото з книги "Скоропадські. Родинний альбом" у 2-х кн. / Упорядники: Т. Осташко, Ю. Терещенко. – Кн.2. – К.: Темпора, 2014.

Монтрезори були католиками, а Скоропадські — православними, що ускладнювало обряд вінчання. Всі спроби розвʼязати цю проблему закінчилася невдачею. Пригадує Олена Отт-Скоропадська, молодша донька гетьмана, котрій у той момент було 8 років: «За нашим садом стояла ванзейська католицька церква. Геть наївно вигадали собі дуже гарний план: після православного вінчання у нас вдома все весільне товариство піде святковим походом через сад до задньої садової хвіртки, а тоді через спортивний майдан до католицької церкви, де мало відбутися друге, католицьке, вінчання. Але коли про це сказали місцевому священникові, він не лише сказав категоричне "ні" щодо другого вінчання, а й пояснив, що для шлюбу з некатоличкою потрібно мати спеціальний дозвіл і що майбутні діти обовʼязково повинні стати католиками. За недотримання цього правила Адамові загрожувала екскомуніяВідлучення від церкви. Саме тільки католицьке вінчання через українські політичні причини взагалі не обговорювалося». 

Компроміс таки знайшли — пару повінчав греко-католицький священник. Щодо решти, це було традиційне весілля. Як пише Олена: «Цілком святкове, зі священником, співом хору і дружбами, які тримали весільні корони над молодою парою. Я була в ролі "хлопчика з іконою" і приглядалася до всієї церемонії з величезною цікавістю».

Шановні гості

На весільній світлині бачимо провідних діячів гетьманського руху. Більшість із них були професорами Українського наукового інституту у БерлініУНІ-Б, створеного менш як за рік до церемонії. 

Тут є В’ячеслав Липинський1882–1931 — громадсько-політичний діяч, історик, філософ і публіцист. Походив з польської шляхетської родини на Волині. 1912 року ініціював створення Українського інформаційного комітету, завданням якого було пропагувати за кордоном ідею створення незалежної України. Був одним з організаторів Українсько-демократично-хліборобської партії, очолював посольство Української Держави та УНР у Відні. В еміграції стане головним ідеологом гетьманського руху. 

сео

Весілля Марії Скоропадської та Адама Монтрезора. Ванзеє, 10 серпня 1927 року. 1-й ряд згори: Микола Кочубей, барон Павло Майєндорф, Олександр Скоропис-Йолтуховський, князь Дмитро Репнін, Богдан Шемет, Ігор Лоський, Сергій Шемет, Володимир Пешехонов; 2-й ряд згори: А. Машков, Ганна Шабуніна, Петро Скоропадський, Марія Мірчук, княгиня Олена Трубецька, Наталя Дорошенко, Ільзе Шульц-Бундте, Марія Мордвинова, Гільде Шухарт, Данило Скоропадський, Михайло Ципріянович, Дмитро Дорошенко, граф Вернер фон Альвенслебен, Василь Тарновський, Осип Назарук, Ульріх, Володимир Коростовець, Н. Гартман, пані Шульц-Бундте, княжна Неллі Кочубей, Іван Мірчук, пан Шульц-Бундте, Маргарита Пешехонова. 3-й ряд згори: Ганс Вірхов, пані Ульріх, гувертатнтка княжни Н. Кочубей, пані Шульц-Бундте, Олександра Скоропадська, Гетьман Павло Скоропадський, Марія і Адам Монтрезор, графиня Констанція Монтрезор, В’ячеслав Липинський, пані Вірхов, Олександра Коростовець, Марія Васильчикова, Єлизавета Скоропадська, Варвара Казнакова. Сидять знизу: Сибілла Шульц-Бундте, Траухен Пельцер, Олена Скоропадська, Бербель Шульц-Бундте

Перший голова УНІ-Б Дмитро Дорошенко1882–1951 — нащадок козацько-дворянського роду, історик. Про свою участь у революційних подіях він писав: «Революція 1917 року вскрила всю підсвідому, органічну "нереволюційність" моєї вдачи, моєї психики. Спочатку непомітно для інших я в революції грав уже здержуючу роль, був фактично контрреволюціонером і всі свої високі посади в новій пореволюційній ієрархії використовував не для “углубленія революції"». Опинившись у вигнанні, працюватиме професором українських вищих шкіл у Чехословаччині, Німеччині, Австрії, Польщі, очолюватиме Вільну українську академію наук у США.

На весілля була запрошена і родина Мірчуків. Історик і філософ Іван Мірчук1891–1961 викладав в Українському вільному університеті у Празі. 1930 року стане директором УНІ-Б — як згодом виявиться, останнім. Буде одним з ініціаторів створення Організації галицької гетьмансько-монархічної інтелігенції. Його дружина Марія Мірчукуроджена Голомбек, 1886–1963 писала нариси й новели, перекладала українських авторів німецькою мовою. Донька Іванна Ратич викладатиме германістику у Рутгерському університеті в США, братиме активну участь у міжнародному жіночому русі. 

Дорога родина

До знімку стали й члени родини Павла Скоропадського. Донька Єлизавета Скоропадська-Кужім1899–1976 отримала ім’я на честь батькової тітки Єлизавети Милорадович, меценатки освітнього руху, фундаторки Наукового товариства імені Тараса Шевченка. 1929 року вона очолить доброчинне товариство "Комітет допомоги голодуючим в Україні". Вестиме широке листування, намагаючись залучити якомога більше людей до збирання коштів для українців напередодні та під час Голодомору 1932—1933 років. 1959-го перебере керівництво гетьманським рухом. 

Гордістю родини був Данило Скоропадський1904–1957, названий на честь гетьмана Данила Апостола. Він вивчиться на інженера у Вищій технічній школі у Шарлотенбурзі. Виконуватиме доручення батька з внутрішньої та зовнішньої політики. Для цього відвідуватиме США, Велику Британію та інші держави. 1948-го очолить верховний провід Союзу гетьманців-державниківСГД, наступного року буде обраний почесним головою Союзу українців Великої Британії. Помре за нез’ясованих обставин. 

Цитована вище Олена Отт-Скоропадська1919–2014 народилася, коли родина вже перебувала на чужині. Вона доживе до здобуття Україною незалежності 1991-го й відтоді майже кожні два роки відвідуватиме батьківщину предків. Братиме участь у наукових конференціях, передасть цінні експонати й документи в українські музеї та архіви. 

Зниклий у перші дні війни

3 (23)

Марія Скоропадська з чоловіком графом Адамом Монтрезором. Варшава, 1928 рік

 

Взявши шлюб, Адам і Марія оселяться у Варшаві. Він деякий час працюватиме у газеті. Марія влаштується в невелику соціальну лікарню. Паралельно даватиме приватні уроки англійської та французької мов родинам польських дипломатів, котрі виїжджають за кордон. 

На початку Другої світової війни Монтрезор отримає поранення і потрапить у радянський полон. Подруга Марії пригадуватиме: "Майже щодня вона ходила до мосту через Віслу й годинами чекала зі східного напрямку в надії його побачити. Жахливо було дивитися, як вона страждала. Краще було б знати, що сталося найстрашніше і прийняти це, аніж гадати, що могло трапитися". Його подальша доля дотепер невідома. 

До кінця війни Марія допомагатиме польському руху Опору. Переховуватиме у своєму помешканні, лікуватиме та відправлятиме у сільську місцевість єврейських дітей, яких вдасться вивести з Варшавського гетто. Після окупації Польщі радянською армією виїде до батьків у Німеччину, решту свого життя мешкатиме в Оберстдорфі, Баварія. Після смерті Данила Скоропадського, згідно з "Актами про дідичність Гетьманської влади та порядок правопреємства в нашому Роді на принципі старшинства", Марія перебере провід Союзом гетьманців-державників. Однак помре через два роки. 

Схожі матеріали

1200х600.jpg

"Переговори, які нічим не закінчилися". Огляд на книгу "Скоропадський і Крим" Сергія Громенка

Скоропадський 960

Створити державу за лічені місяці

15.JPG

Мрія, яка так і не стала реальністю

руккас

Андрій Руккас: «Петлюра — це капітан, який до кінця залишався на містку на кораблі під назвою "незалежна Україна"»

сео Скоропадський

"Таємна поліція" Скоропадського

500.jpg

Вбивство фельдмаршала

600х400 (1).jpg

"Найближчий варіант, коли Україна може повернути Крим – 2024 рік", – Сергій Громенко

Аташе

Військові аташе УНР