"Акторів одягали 17 годин поспіль". У Львові відкрили виставку про фільм "Памфір"
14:46, 30 березня 2023
Лише 10 хвилин займає обряд Маланки у 1,5-годинному фільмі "Памфір". Та підготовку до цього дійства демонструють впродовж усієї стрічки — з першого кадру. Дебютний повнометражний фільм режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука вийшов у широкий прокат минулого тижня. 28 березня у приміщенні Львівського муніципального мистецького центру відкрили виставку "Памфірова Маланка. Кінолабораторія".
— На перший погляд, може видатися, що "Памфір" за жанром — побутова соціальна драма, — каже куратор виставки Олексій Ананов. — Дмитро Сухолиткий-Собчук, за освітою архітектор, філософ та режисер кіно, на основі драми конструює багатошарову дійсність. Він поєднує біблійну легенду про Авраама, який приносить в жертву Богові сина, та структуру високої грецької трагедії. Вся картина зшита Маланкою: до неї готуються, роблять костюми та маски, про неї мріє син головного героя. Маланка — це ініціація, символічний ключ, кульмінація історії, яка розкриває тему одвічної боротьби добра і зла, яка насправді, є всередині кожного з нас.
Фільм "Памфір" знімали протягом 2019—2020 років, поствиробництво здійснювали вже після широкомасштабного вторгнення росіян. Стрічка розповідає про Леоніда, псевдо "Памфір" (актор Олександр Яцентюк), колишнього контрабандиста, який приїжджає із заробітків до родини на Буковину. Його син Назар (Станіслав Потяк) просить батька залишитись до Маланки. Коли той не погоджується, влаштовує підпал в молитовному домі, щоб знищити його документи. Щоб відшкодувати збитки, "Памфір" змушений повернутися до свого минулого.
Виставка розмістилася в трьох залах. Перший — це невеликий кінозал, де демонструють тизер, кадри репетицій і фільмування, сцени, які не увійшли до стрічки. Другий показує процес створення фільму. Серед іншого тут представлені комікси-розкадровки деяких сцен, на основі яких режисер з оператором вибудовували картинку. В третьому зібрали найцікавіші елементи карнавалу — маски, костюми, образи.
Центральні образи Маланки — Ведмідь на Буковині та Коза на Прикарпатті. Остання під час дійства помирає або засинає. Її треба розбудити — це й означатиме початок нового календарного циклу. У Ведмедя функція подібна — має пошкребтися, поборотися й розбудити достаток та силу фертильності. У Белелуї на Івано-Франківщині зберігся елемент карнавалу "боранка" — змагання між Ведмедями на силу. Також серед героїв: Циган із булавою, який веде на ланцюгу Ведмедя, Дід і Баба, що уособлюють предків учасників дійства. Всі ці костюми представлені на виставці. Більшість робили майстри, які перейняли свій досвід від попередніх поколінь. В одній з масок Баби є справжні зубні протези — їх майстер із Красноїльська "позичив" у власної бабусі.
Творці фільму виготовили декілька масок, які не використовують на маланкових карнавалах. Маску Звіра, за сюжетом, зробив для себе брат головного героя, щоб виглядати мужнішим, ніж є насправді. Майстриня Олександра Слодзік підготувала 18 різних масок Звіра, і лише остання підійшла режисеру.
— Фольклористка Марія Квітка, яка відповідала за костюми героїв, розповіла мені, що акторів могли одягати 17 годин поспіль, — каже Ананов. — Потім 6-8 годин тривала знімальна зміна — і ще 12 годин їх роздягали, чистили й приводили до ладу костюми. Найважче було працювати з костюмом солом’яного ведмедя з Белелуї. Його виготовляють з очерету, який збирають в червні, висушують, а тоді зшивають. Важить кілька десятків кілограм, його постійно потрібно замочувати, аби він не псувався.
Маланка й надалі посідає важливе місце в житті буковинських і прикарпатських сіл. Правда, цьогоріч традиція була перервана через війну.
Виставка "Памфірова Маланка. Кінолабораторія" триватиме до 9 квітня.
