Вільгельм Райх: in orgasm we trust

12:09, 8 лютого 2024

Без имени-2

За вікном автівки — розкішні панорами полів. Вигини різко піднімають нас на свої горби, а вгини плавно опускають між впадин. Лінії горизонту милують око. До них хочеться торкнутися, провести рукою. Запускати пальці в кучеряві ліси, які час до часу з’являються, ніби в пишне волосся. Тільки дорога, всіяна ямами, ніби віспинами, псує всю еротику своїм нерівним ритмом.

Володимир Молодій.jpg

Володимир Молодій

журналіст

"Первісток не найбідніших батьків у маленькому сільці"

Під час ще одного спуску врешті з’являються Добряничі. Це маленьке село розташоване за 10 кілометрів від Перемишлян і за 50 від Львова. На білому тлі полів воно простяглося, нагадуючи фреску "Створення Адама": немов дотягуючись рукою до сусідніх Утіхович. От до цієї руки нам і треба. Це — Кольонія, як називають цю частину села добряничани. Ще 100 років тому тут було німецьке поселення, сотні яких з’являлися у Галицькому краю впродовж XVIII століття. 24 березня 1897 року в Добряничах народився Вільгельм Райх, один із найзагадковіших і найскандальніших науковців минулого століття. Фройдів улюблений учень, який вірив, що світ можуть врятувати лише оргазми.

Біографи Вільгельма Райха дуже часто забувають про Добряничі. У життєписах вченого про його місце народження інформації справді обмаль. Наприклад, у досить ретельній і об’ємній книзі "Пригоди в оргазмотроні" британського дослідника Крістофера Тернера про Добряничі є лишень один рядок. Назву села згадано у графі "місце народження" у документі ФБР. Таке ігнорування галицької місцевости можна пояснити тим, що Райхи досить швидко після народження першого сина виїхали на Буковину.

Wilhelm_Reich_in_1900

Вільгельм Райх, 1900 рік

Фото: wikipedia.org

За спогадами самого Вільгельма Райха, він був "первістком не найбідніших батьків у маленькому сільці". Згідно із записом № 93 у шлюбній метриці львівської юдейської релігійної громади, Вільгельмові мама з татом побралися 1895 року. Вони були німецькомовними євреями, Цецилія — з Бродів, а Леон — з Добрянич. Леон Райх цурався свого єврейства й був палким прихильником німецької культури. Навіть ім’я своєму первісткові дав на честь німецького кайзера Вільгельма ІІ. Подружжя Райхів жило з того, що господарювало на власному фільварку.

У своїх щоденниках про дитинство Вільгельм згадував неоднозначно. Суворий батько забороняв йому гратися із сільськими дітьми, бо ті розмовляли їдишем. І взагалі не виявляв теплих почуттів до сина. До дружини Леон ставився так само грубо, небезпідставно підозрюючи її у перелюбстві. Одного разу після зради, яку Вільгельм підглянув і про яку розповів батькові, Цецилія наклала на себе руки. Райх-молодший винив себе у смерті матері впродовж усього життя. На думку дослідників, він так і не позбувся травм дитинства. Саме цим часто пояснюють складний характер і поневіряння вченого.

"Хіба своїх для назв мало?"

У Добряничах сьогодні Райху відповідають взаємністю. Себто майже нічого про нього не знають. Скупі відомості тут переповідають хіба що від австрійських чи німецьких дослідників, яких цікавість до екстраординарного вченого приводить в село раз на кілька років. Та й людей, які можуть пробувати щось пригадувати не те, що про Райхів, а хоча б про сліди німецької общини в Добряничах, буквально кілька.

Один із таких — пан Василь Шаманський, 1928 року народження. Його подвір’я — у центрі села. Обійстя стереже молода вівчарка. Метод її сторожування полягає у причаровуванні — собака метляє хвостом і лащиться до ніг. Пан Василь при добрій пам’яті, міцно стоїть на ногах. На питання про Райхів відповідає, що чув про таких:

— Німці ще за Австрії були, добре жили, мали тут усі умови. Той Райх мешкав у нас ще за Польщі, мав фільварок. Але 1939-го приїхали наші "брати з України", большевики, і всі німці виїхали.

На цьому пам’ять про Райхів у пана Василя закінчується. Однак навіть той дріб’язок згадок рясніє помилками, оскільки з Добрянич Вільгельмові батьки поїхали значно раніше. Далі він повідає про січових стрільців і свого брата в повстанській армії, яка била "москалоту".

Wilhelm_Reich

Вільгельм Райх. Відень, 1940-ві роки

Фото: wikipedia.org

Його дочка, пані Ольга, працює директоркою школи і вчителькою історії. Але і вона на питання про німецькі сліди в Добряничах може хіба що показати тонкі книжечки про село, які видавали місцеві краєзнавці. А також переказати почуте від приїжджих іноземців, зацікавлених Райхом. Згадує одного:

— Три роки тому був такий панок з Австрії. Ходив і розпитував. Пропонував назвати кафе чи вулицю на честь того Райха. Але ми всі відмовилися. Бо хіба своїх для назв мало?

Пані Ользі йдеться про професора Штефана Гампля, психолога культури з Університету Зиґмунда Фройда у Відні. Після своєї поїздки 2018 року пан Гампль опублікував докладний текст про Добряничі та історичну пам’ять у селі. У перекладі українською його легко можна знайти на сайті часопису "Україна модерна". Професор виявив на місцевому цвинтарі могилу німецького вчителя і найімовірніше місце, де стояв будинок Райхів.

— То місце на Кольонії, — каже пані Ольга. — Тепер там магазин стоїть. Але він новий, збудований в радянські часи. А старого вже нічого немає.

Ще одна довгожителька Добрянич живе безпосередньо на Кольонії. Пані Катерині Пришляк 89 років. Як і пан Василь, вона залюбки береться розказувати, але не про Райхів, а про повстанців. Пам’ять про опір "москалям" — основна тема у спогадах галицьких селян поважного віку. У центрі Добряничан розташований невеликий курган із хрестом і двома прапорами, синьо-жовтим і червоно-чорним, — він ніби підтверджує цю тезу. Про Вільгельма Райха чи його родичів нічого виразного сказати не може і пані Катерина.

Вулицю колишньої німецької колонії з рештою села з’єднує цвинтар. Якраз напроти школи, при дорозі. Сніг поприкривав неприбраність і зарослість кладовища. Одразу за брамою і ліворуч — ділянка з німецькими надгробками. На плитах напівстерті написи латиницею. Один із каменів впізнаю із фото в тексті Штефана Гампля. Це могила вчителя – Franz Fischer. Lehrer1856–1920. Людина, яка могла знати Райхів і навіть бавити малого Вільгельма. Це, мабуть, все, що залишилося у Добряничах про рід Райхів.

Провісник сексуальної революції

Sigmund_Freud_LIFE

Зиґмунд Фройд, 1921 рік

Фото: wikipedia.org

Року 1919 юний Вільгельм став студентом Віденського університету. Під високі авдиторні стелі він потрапив майже одразу з окопів італійського фронту Першої світової. У навчанні, як згодом писав у спогадах, він "шукав шляху назад до життя". Спочатку планував вивчати право, але ще під час першого семестру змінив фах на медичний. Це була престижна кафедра, один із викладачів якої — сам Зиґмунд Фройд.

Аби позбутися академічної невпевнености й відчуття некомпетентности, Райх дуже багато читав. Це швидко дало хороші плоди. Фройд настільки уподобав Вільгельма, що через рік прийняв його до Віденського психоаналітичного товариства. Райх став наймолодшим його членом.

У збідованому після війни, переможеному Відні юний перспективний психоаналітик швидко будував кар’єру. Вже за кілька років він відкрив свій кабінет. Чимало його біографій рясніють компліментами від Фройда. Зірка психотерапії відгукувався про Райха як про одного з найталановитіших психоаналітиків того часу.

Доволі швидко юний талант взявся розробляти власні психоаналітичні теорії. Основою для них, як і личило Фройдовим послідовникам, був секс. У своїй першій праці "Функція оргазму" Райх намагався довести, що сексуальна незадоволеність призводить до неврозу, а яскраве якісне статеве життя здатне зцілювати організм. Дослідники Райхового життя вважають, що таку зосередженість на сексі спричинили дитячі травми. Схиляють до такої думки й Райхові спогади, у яких він писав, що перший сексуальний досвід мав в 11 років, а в 15-ть відвідав будинок розпусти.

Відтак у Райха, до якого на консультації приходило чимало молодих дівчат, почали стиратися межі між професійним і особистим. Наслідком стало зближення із кількома клієнтками. Не маючи особливого успіху у протилежної статі, він використав психоаналіз як шлях до любовних перемог. Сьогодні психотерапевтична етика не допускає такого. Однак тоді вона лише формувалася, тож за бажання лікар міг легко себе виправдати. І Вільгельм це робив. "Чи дозволено психоаналітикові вступати у взаємини із пацієнткою? Чому б і ні, якщо я бажаю цього!", — писав Райх. 

Healing_Devices_(FDA_138)_(8224052279)

Вільгельм Райх з пацієнткою біля "акумулятора оргону"

Фото: wikipedia.org

У 1931 році вже цілком успішний аналітик Вільгельм Райх відкрив клініку в Берліні. Це був заклад, де він пропагував максимально вільну сексуальну поведінку. Пацієнтам там роздавали лубриканти й контрацептиви. На той час науковець уже був під сильним впливом комуністичних ідей. Тож пацієнтам читали лекції на кшталт "Сексуальні обмеження у капіталістичній економічній системі". Райх говорив про заміну покарання за сексуальні злочини на лікування. Наголошував на заохочуванні до сексу підлітків: мовляв, що раніше люди почнуть статеве життя, то менше проблем матимуть згодом.

Щоправда, професійна спільнота радикальних теорій молодої зірки психоаналізу не сприйняла. Поступово Райха стали цуратися, його вилучили із психоаналітичного товариства, а Фройд не відповідав на його листи.

У 1930-ті роки стрімко наростала загроза нацизму, тож на 1938-й з Німеччини та Австрії виїхало приблизно 90 % психоаналітиків. Зиґмунд Фройд застрибнув в один з останніх вагонів, виїхавши до Великої Британії. Чотири з п’яти його сестер, які залишилися, загинули в Аушвіці. Зміг втекти від нацистів і Вільгельм Райх. Прихисток він знайшов спочатку в Норвегії, потім — у Данії. Але 1939 року несприйняття колег вигнало його аж до США.

Оргон і чудодійний акумулятор

1437929149_3x4-rayh

Вільгельм Райх, 1950-ті роки

Фото: theguardian.com

Вік: 44 роки. Очі: Карі. Волосся: Сиве. Зріст: 176 см. Вага: 71,66 кг. Раса: Єврей. Національність: Австрієць. Місце народження: Добряничі, Австрія.

Це дані Вільгельма Райха зі справи, відкритої у грудні 1941 року. Перед тим його заарештували двоє агентів ФБР, вдершись у помешкання посеред ночі. Йому не дозволили зателефонувати адвокатові й навіть піти без супроводу до вбиральні. Затримання відбулося у рамках розслідування у справі посягання на внутрішню безпеку США. Приводом для арешту стали не лікарська практика Райха чи екстраординарні методи роботи, а політичні погляди. Своїх комуністичних вподобань психоаналітик на той момент уже сторонився. Про захоплення марксизмом і вступ у комуністичну партію 1928 року намагався не згадувати. Почасти через розуміння, що в Америці комуністів не любили. Але насамперед через розчарування тим, що відбувалося у СРСР. Та в час, коли симпатії до комуністів у США виглядали загрозливо як ніколи, ФБР не могло не зреагувати на червоний шлейф доктора Райха. Тож стежити за ним почали одразу, як той ступив на землю Нью-Йоркщини.

Затримання тривало кілька тижнів. Після обшуків помешкання і допитів його відпустили. Другий арешт відбувся через півтора десятка років і приводом була вже не тільки політика.

Райхові ідеї досягли піку ексцентричності ще в Європі. "Оргон" — так він назвав енергію, яку, за його словами, виявив, — це неймовірна життєва сила, течії якої пронизували весь Всесвіт. "Відкриттям" Райха спочатку зацікавились у науковому світі. Але що більше колег вимагало підтверджень існування фундаментальної енергії, то швидше увага переростала у скепсис. У пошуках доказів Райх сконструював "акумулятор оргону". Це невелика металева шафа, перебуваючи в якій людина мала отримувати чудодійні опромінення оргоном. Космічна енергія, за заявами Райха, здатна була лікувати усе: від імпотенції до раку.

Психоаналітик-винахідник розпочав активну лікувальну практику за допомогою своїх оргонних шаф. Разом із несхваленням наукової спільноти знайшлося й чимало прихильників такого лікування. Письменники Джек Керуак, Вільям Берроуз та Сол Беллоу захоплювалися Райхом і провели не одну годину, сидячи оголеними в його пристрої.

У США Вільгельм Райх намагався заручитися підтримкою Альберта Айнштайна. Упродовж 1941 року він відвідував будинок фізика в Нью-Джерсі, розповідаючи про оргон і демонструючи акумулятор. Та після того, як Айнштайн самостійно дослідив пристрій, то, як і Фройд, перестав відповідати на Райхові листи.

Невгамовного доктора ця невдача засмутила, але не підкосила. У своєму щоденнику він писав: "Наука! Зараз я їй під зад закладу бомбу!.. Через п’ятдесят, максимум сто років, вони зроблять з мене ідола". Однак суперечливі експерименти з оргонним акумулятором, настирлива пропаганда сексуальних розбещень та все дивніші ідеї з розганяння хмар і навіть збивання НЛО свідчили, що бомбу Райх закладав радше під самого себе.

Фото 5 (1)

Вільгельм Райх, 1950-ті роки

Фото: theguardian.com

У 2012 році австрійський режисер Антонін Свобода представив фільм про американський період психоаналітика з Добрянич — "Дивний випадок Вільгельма Райха". 

Неординарні дослідження, суперечлива слава, роздмухування сексуальної революції, комуністичне минуле — усе це, ще й у переддень холодної війни, дратувало американські спецслужби. "Відкриттів" і "винаходів" Райха офіційна наука не визнавала. Натомість у медіях його звинувачували в шарлатанстві, називали іноземним агентом і приписували лідерство в сексуальних сектах. Зрештою, з підозрілим вченим вирішили не церемонитися. Спочатку його змусили припинити продаж акумуляторів, а 1956 року знову арештували. Суд призначив Райхові два роки ув’язнення за порушення вимог припинити свої досліди. Його книжки й "оргонні шафи" вишуковували та спалювали.

Райх був тричі одружений і мав трьох дітей. "Якщо Вільгельм Райх не міг впоратися із чотирма жінками та трьома дітьми, цікаво, як він збирався врятувати світ?" — це слова останньої подруги вченого, його фактично четвертої дружини Аврори Каррер. Зрештою, чудодійний вплив оргону ніяк не зарадив хворому серцю його ж "відкривача". 3 листопада 1957 року у в’язниці Левісбурґа, що у штаті Пенсильванія, Вільгельм Райх помер від серцевого нападу.

Попри те, що останні дні вченого стали безславними, його ідеї глибоко увійшли в масову культуру й щедро посіяли сім’я. Тему боротьби проти тоталітаризму за допомогою оргазмів Джордж Орвел використав у романі "1984". Райхові приписують авторство терміна "сексуальна революція". Його контркультурністю надихалися гіпі. Курт Кобейн позував в оргонному акумуляторі. А Паті Сміт присвятила психоаналітикові пісню "Birdland". 

Крістофер Тернер пише, що ідеї Вільгельма Райха й далі мають чимало прихильників. Сотні аналітиків у всьому світі все ще практикують терапію за його методами. А за особливого бажання, витративши трохи часу в мережі, навіть сьогодні можна знайти й купити оргонний акумулятор. Можливо, коли в Добряничах таки назвуть одну з вулиць прізвищем Райха, то такий встановлять у крамниці на Кольонії.

Схожі матеріали

Лесь Курбас

Довга дорога на схід Леся Курбаса

600.jpg

Трахтемирів: благословляв козаків, палив олігархів

СЕО_Конотоп

Конотоп: місто відьми та битви

16.png

Куди поділись словацькі українці

карпатська україна сео

"Карпатська Україна тримається довше, ніж очікувалось". Репортаж The New York Times 1939 року

hitar2.jpg

(Не)вирване коріння. Репортаж із "партизанської столиці" — Хітара

karajimy 1200-630.jpg

Ті, що селилися на березі річки

сео

Село, яке має два храмових свята

svalovychi 1200-630.jpg

Дорога з піску: мандрівка ще живими селами волинського Полісся