Ув'язнені в Криму

15:20, 26 лютого 2021

crym.jpg

Фотожурналістка Аліна Смутко три роки працювала в окупованому Криму, документуючи горе ув'язнених. Її камера фіксувала життя сімей, часто багатодітних, які залишилися без годувальника після масових арештів. Вона розпочала проєкт 2016 року. А взимку 2019-го її оголосили персоною нон ґрата – упродовж десяти років заборонили в’їжджати до Криму та Росії. Аліна Смутко ділиться архівними світлинами, які зняла у Криму.

photo-k_1.jpg

Катерина Москалюк

журналістка, документальна фотографка

– Усе своє доросле життя я точно знала, який має вигляд моя країна. Згодом виявилось, що можна легко відірвати від неї шматок. Можна носити військову форму без розпізнавальних знаків, ініціювати референдум та переконувати людей, що так вони житимуть краще. 2014 рік став часом глибокого відчаю, розгублености, злости на себе та державу, повного нерозуміння тогочасних подій. Минають роки – статус Криму не змінюється. З кожним роком огорожі стають вищими, російські прапори – більшими, а прихильники Путіна – красномовнішими, – ділиться Аліна Смутко.

В Аліниній пам’яті закарбувалися слова, які проголосив російський президент Путін, повернувши Крим «в рідну гавань». Тому що після цього 10 тисяч мешканців Криму покинули рідну землю і переїхали на вільну від окупації територію України. Більшість із них – кримські татари, свідчать дані Агентства ООН у справах біженців. Третина – діти. Примус до зміни паспортів, погрози, обшуки, тиск – ці каральні інструменти змусили людей залишити будинки, які вони цеглинка за цеглинкою відбудовували, повернувшись з депортації, що організував Сталін. Їм довелося знову покинути землю предків.

Тих, хто залишився, російська адміністрація притиснула до стіни: незгідних і незручних владі кримських татар, ветеранів кримськотатарського національного руху, глибоко релігійних мусульман, проукраїнських активістів, членів Меджлісу. Найгучнішим із кримінальних проваджень стала справа «Хізб ут-Тахрір».

crym-molytva.jpg
Друзі й рідні кримського політв’язня Емір-Усеїна Куку звершують намаз, щоденну обов’язкову молитву, у нього вдома у селищі Кореїз поблизу Ялти. Це річниця його арешту в лютому 2017 року. Близькі кримських політв’язнів збираються на такі річниці, щоб прочитати молитву й звернутися до Аллаха із проханням про найшвидше повернення бранців додому Усі фото: Аліна Смутко
crym.jpg
Спільна дуа (молитва до Аллаха) у підвалі будинку зниклого Ервіна Ібрагімова у Бахчисараї, Крим
crym.jpg
Мис Меганом, Судак, Крим

«Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» – це політичний рух, який прагне встановити шаріат ненасильницькими методами. В українському Криму прибічники цієї релігійно-політичної спільноти могли вільно збиратися на мітинги. У Росії ж організацію проголосили терористичною, її діяльність заборонили. Втім щоб потрапити «в обробку» російських спецслужб, не потрібно махати прапорами чи вигукувати гасла, достатньо поговорити вдома на теми, які хвилюють навіть аполітичних мусульман: сенс життя чи повсякденні ритуали.

– Вони сказали моєму батькові, що треба лише три хвилини його часу, щоб підписати документи. Ми чекаємо на нього понад три роки, – розповів Аліні Смутко Ділявер Меметов, син Ремзі Меметова, заарештованого у травні 2016 року в Бахчисараї. Його батька засудили до 9 років ув’язнення за «участь в організації державного перевороту та членство в терористичній організації», за фактом – через розмову на релігійні теми в сусідському гаражі.

Сусіда, «організатора осередку терористів», Енвера Мамутова засудили до 18 років. Він – батько семи неповнолітніх дітей.

Майже сотня кримчан  за сфабрикованими звинуваченнями перебуває у в’язницях Криму або Росії. Сім’ї ув'язнених на роки залишилися без годувальників. Зате з клеймом «родичі терориста».

– Мій фотопроєкт – про родичів політичних в’язнів, і не лише у «справі Хізб ут-Тахрір». Проєкт про людей, чиє життя кардинально змінилося одного ранку після обшуку. Моя історія – про їхнє повсякденне життя, про щоденні маленькі битви з російською судовою системою в новому «щасливому» російському Криму, який більше нагадує потьомкінські села.

crym-madonna.jpg
Лiана Бєлялова, дружина кримськотатарського активіста Еміля Джемаденова, у себе вдома в селі Кам’янка під Сімферополем, Крим, тримає на руках кількамісячну доньку Асію, грудень 2016. Джемаденов — один із п’яти фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», безпідставно звинувачений в «участі у терористичній організації». Асія народилася невдовзі після арешту батька. У подружжя також є двоє синів – Юсуф і Юнус, яким на той момент було 5 та 3 років. У червні минулого року Джемаденову та іще чотирьом фігурантам справи російський суд оголосив вирок. Для нього це – 11,5 років позбавлення волі
crym-photo.jpg
Бекір Дегерменджі, батько фігуранта «Справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджі, курить біля вікна у будинку родича у Сімферополі, Крим. Його сина протягом двох років як «учасника масових заворушень» утримували у слідчому ізоляторі у Сімферополі
crym-pasport.jpg
Паспорт та гаджети Іcмаїла Рамазанова, вилучені під час обшуку як речові докази у кримінальній справі проти нього. Іcмаїла звинуватили у екстремізмі, розпалюванні міжнаціональної ворожнечі на інтернет-радіо. Він був ув’язненим пів року. Іcмаїла звільнили після декриміналізації статті
crym-molytva.jpg
Жінки моляться у будинку заступника голови Меджлісу, кримського політв’язня Ахтема Чийгоза, у день його народження в Бахчисараї, Крим. Чийгоза затримали як «організатора заворушень», коли він організував проукраїнський мітинг до «референдуму» 26 лютого 2014 року. Восени 2016 року його та ще одного політв’язня та учасника Меджлісу Ільмі Умерова обміняли. Сьогодні вони мешкають у Києві
crym.jpg
Світлини із сімейного архіву Еміне Люманової. На фото її син Рефат Алімов, арештований за підозрою в «участі у терористичній організації Хізб ут-Тахрір». Його засудили до восьми років ув’язнення, оскільки він відмовився давати свідчення проти інших
crym-molytva.jpg
Аліє Абселямова, дружина першого бахчисарайського «діяча Хізб ут-Тахрір» Енвера Мамутова, та її молодший син Умар у будинку Ільмі Умерова в Бахчисараї, Крим
crym-dity.jpg
Ділявер Меметов, син арештованого у травні 2016 року бахчисарайця Ремзі Меметова, веде дітей інших політв’язнів на Джума-намаз, п’ятничну молитву, у мечеть в Бахчисараї. Мусульмани вважають: чоловік зобов’язаний бути на п’ятничній молитві, щоб просити милості для родини. До арештів хлопчики приходили у цю джамі (мечеть) разом із батьками
crym.jpg
Сім’я фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва: (зліва направо) доньки Гульсум і Саліме, дружина Наджіє. Алієва звинуватили у «організації терористичної осередку Хізб ут-Тахрір». У подружжя є ще двоє синів – Ільяс і Сейдалі
crym-mist.jpg
Спорудження Кримського моста у Керчі, Крим
crym-dity.jpg
Діти слухають азан (заклик до молитви) місцевого муедзина перед іфтаром (розговінням після дня посту у рамадан) у домі сім’ї Абдуллаєвих у селищі Строгонівка поблизу Сімферополя. Узеір та Теймур Абдуллаєви – фігуранти сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», відомі на півострові тренери із тхеквондо
crym-vikno.jpg
Племінники арештованого у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» кримського татарина Рефата Алімова у його будинку в селищі Краснокам’янка поблизу Ялти. Алімова та його односельця Арсена Джеппарова затримали навесні 2016 року, коли вони відмовилися свідчити проти інших учасників справи
crym.jpg
Глядачі на святкуванні Дня перемоги спостерігають за парадом на площі Адмірала Нахімова у Севастополі, 2017 рік
crym-dity.jpg
Бекір, син кримськотатарського правозахисника Емір-Усеїна Куку, звершує намаз (щоденну обов’язкову молитву) з іншими учасниками колективної дуа (молитви) в річницю арешту його батька. Емір-Усеїн Куку – один із шести фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір», яких звинувачують в участі у "терористичній організації". Еміра-Усеїна Куку засудили до 12 років колонії суворого режиму
crym.jpg
Сімферопольський СІЗО, де перебували заарештовані у «справі Хізб ут-Тахрір» та у інших політичних справах. За даними правозахисників, установа критично переповнена і не має належних умов для утримання людей
crym-ljudy.jpg
Адвокат Едем Семедляєв з родичами та друзями фігурантів «справи 26 лютого» Алі Асанова та Мустафи Дегерменджі записує відеоогляд результатів судового засідання біля Центрального районного суду Сімферополя. У такий спосіб юристи поширюють інформацію про події в Криму у соціальних мережах, оскільки місцеві ЗМІ повністю ігнорують хід розслідувань справ проти кримських активістів

Схожі матеріали

Новый проект (4).jpg

Крим без обличчя. Як кримські татари стали ворогами СРСР

xk-1-1-1024x559.jpg.pagespeed.ic.yx1AIHw28f.webp

У Празі відбулась прем'єра фільму про депортацію кримських татар