Античний вітрильник “Зміїний-Патрокл”

Скарби острова Зміїний

Мореплавці античності, які йшли торговельними шляхами Чорного моря, не могли оминути острова Левка – “Білого острова”. Під такою назвою Зміїний вперше згаданий у писемних джерелах кінця VII ст. до н. е. Скелю, що височіє посеред відкритого моря, описували ще античні автори – Овідій, Птоломей і Страбон. Понад тисячу років (від VII ст. до н. е. до початку VII ст.) Зміїний був культовим центром із храмом, спорудженим на честь давньогрецького героя Ахілла, та важливою складовою грецьких колоній на північних берегах Понту Евксинського – “Моря Гостинного”. Адже висока білокам’яна споруда храму слугувала водночас і маяком для кораблів.

У період Великої грецької колонізації Північного Причорномор’я, впродовж VIІI–VI ст. до н. е., до берегів Зміїного причалювали античні кораблі. Мореплавці відвідували храм Ахілла-Понтарха, якого вважали владикою та покровителем Чорного моря, поклонялись йому та приносили себе в жертву. Упродовж наступних століть острів був місцем дислокації частин візантійського, римського, венеційського, генуезького, турецького, російського, румунського, радянського, а тепер –  і українського флоту. Торговельні шляхи через Чорне море ставали все більш популярними, однак без аварій суден тут не обходилось. Недарма давні греки спершу, до початку колонізації, називали Чорне море Понтом Аксінським – “Негостинним морем”.

Від 1988-го члени клубу “Наварекс” під керівництвом Олександра Терещенка вивчають морські глибини поблизу Зміїного. У його акваторії знайдено численну кількість різних амфор, які датовано від VI ст. до н. е. і до Середньовіччя. Та найвагоміший доказ існування тут порту в давнину – це уламки дерев’яних античних кораблів, які розбились біля острова в різні часи. Однак їхні пошуки тривали понад двадцять років. Улітку 2011 року учасники команди “Наварекс” почали використовувати сучасну техніку підводних досліджень, зокрема гідролокатор бокового огляду, який і “підсвітив” схований під ковдрою мулу корабель.

Вітрильник із минулого

Сьогодні “Зміїний-Патрокл“ Один із головних учасників Троянської війни, друг Ахіллеса, якому, згідно з давньогрецькими міфами, боги подарували безсмертя та перенесли на острів Зміїний – це нагромадження керамічних амфор у вигляді витягнутого еліпсу, що повторює контури судна. Корабель перевозив олію та вино в амфорах, які добре збереглись до наших днів, крім того археологи знайшли не лише фрагменти, але й форми керамічного посуду. За попередніми даними, вантаж вітрильника складався із приблизно 3 000 одиниць, розташованих у три яруси, а його загальна вага сягала 100 тонн.

Учасники “Наварекс” проводили дослідження у декілька етапів: спочатку просканували дно гідролокатором бокового огляду, а потім зробили відеокартування затонулих об’єктів та промаркували археологічний матеріал. Сьогодні “Зміїний-Патрокл” залишається на дні, однак археологи дібрали окремі знахідки для досліджень – свинцеві деталі якоря, свинцеву обшивку, кілька різнотипних амфор та іншу кераміку.

Євген Сукачов – учасник експедиції “Наварекс” – розповідає, що знайдені на судні артефакти вже допомогли археологам з’ясувати низку суперечливих питань. Наприклад, визначити спосіб укладання вантажу.

Ймовірно, що “Зміїний-Патрокл” курсував між островом Пепарет в Егейському морі й полісами Північно-Західного Причорномор’я – Тірою, Никоном та Ольвією у проміжку 350–325 рр. до н. е. Навантажений вином, оливковою олією та чорнолаковим посудом, судно вочевидь потрапило у шторм та затонуло біля острова Зміїний. Як склалася доля команди судна, імовірно, шести-десяти осіб, говорити складно. Особисті речі та предмети побуту мореплавців можуть бути схованими під шаром мулу, тому реконструкція життя моряків “Зміїного-Патрокла” неможлива без детальних досліджень.

Спадщина глибин

Після того, як керівник клубу “Наварекс” Олександр Терещенко представив проект, світова спільнота визнала дерев’яний вітрильник одним із найвизначніших археологічних відкриттів в Україні за останнє десятиліття. Підводно-археологічна пам’ятка “Зміїний-Патрокл” цінна з кількох причин: у світі виявлено лише декілька давньогрецьких античних кораблів, вік яких сягає більше двох з половиною тисяч років, судно заповнене збереженою керамічною тарою, а знайдені матеріали – унікальні. Писемні свідчення про торговельні зв’язки між давньогрецькими метрополіями Еллади та полісами Північного Причорномор’я, а також населенням степу вкрай уривчасті. Тому склад вантажу й особливості його розміщення на судні дають змогу з’ясувати досі невідомі аспекти торговельних перевезень Чорним морем в античну добу.

Член клубу “Наварекс” Євген Сукачов розповідає, що у Чорному морі є величезна кількість затонулих античних кораблів. Утім левова частка з них не знайдена, а ті судна, на які вдалося натрапити, залягають на значних глибинах, тож їх можна дослідити лише за допомогою спеціальної техніки. На багатьох суднах просто немає артефактів, які б могли допомогти їх вивчити. Тому дослідження та збереження артефактів із “Зміїного-Патрокла” можуть суттєво розширити відомості про мореплавців минулого.

Поміж тим, важливо захистити знайдені артефакти від “чорних археологів”, тому команда учасників експедиції наполягає на терміновому внесенні “Зміїного-Патрокла” до національного реєстру пам’яток культурної спадщини. Сьогодні затонулий вітрильник має статус пам’ятки місцевого значення. Щоб унікальна знахідка була збережена та її дослідили і українські, і інші фахівці, вітрильник необхідно внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.