Труднощі українського ППО. Роман Пономаренко

11:58, 16 липня 2024

image

Терористичний удар росіян по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві 8 липня, крім обурення, викликав і чимало запитань. Закономірно, що перше виникло до протиповітряної оборони столиці. На початку липня в Києві відкрили виставку "Скарби Криму", на відкриття якої запросили представників мого підрозділу. На початку огляду екскурсовод зазначила, що організатори вагалися — чи відкривати під час війни цю експозицію? І врешті погодилися, аргументуючи, що Київ наразі має дуже добру ППО, що гарантує безпеку унікальної колекції. А через кілька днів відбувся прицільний ракетний удар по дитячій лікарні.

unnamed.jpg

Роман Пономаренко

кандидат історичних наук

Спадок від СРСР

На папері протиповітряна оборона СРСР була однією з найпотужніших у світі. В реальності — доволі малоефективною, що показав легендарний політ німця Матіаса Руста. 28 травня 1987-го він здійснив переліт із Гамбурга через Гельсінкі в Москву, і приземлився на Красній площі, обійшовши всю систему протиповітряної оборони СРСР.

Попри це, в 1991 році українська держава отримала в спадок потужний арсенал ППО — сім винищувальних авіаційних полків, на озброєнні яких перебувало 270 винищувачів та 160 зенітно-ракетних дивізіонів з ракетами різних типів. Проте організаційно це був лише уламок від колишньої загальної системи радянського ППО. Тому в Україні самостійно створювали цілісну систему протиповітряної оборони. Робити це довелося в умовах масового скорочення збройних сил та авіаційного парку — ці процеси тривали до середини 2000-х років. До повномасштабного вторгнення українське ППО ґрунтувалося на істотно скороченому радянському спадку, основою якого були ЗРК С-300.

2021_05_28_f3446c5c1f20643e

Літак Матіаса Руста летить над Красною площею у Москві, 28 травня 1987 року

Фото: chas.news

Напередодні та на початку повномасштабного вторгнення українське ППО отримало низку західних зенітно-ракетних комплексів різних типів. Їх не було достатньо, проте на початку вторгнення українським зенітникам вдалося показати непогані результати. Основною ціллю ППО тоді була російська тактична авіація та крилаті ракети. Останніх в березні 2022 року збивали 20-30% від запущених.

Зі жовтня 2022 року Росія перейшла до цілеспрямованої тактики повітряного терору, масовано атакуючи енергетичні об’єкти. Це ініціювало постачання Україні сучасних комплексів ППО з-за кордону. Проте надходять вони повільно. Зокрема, перший Patriot ми отримали тільки навесні 2023-го.

Як "закрити небо"

8 липня 2024 року росіяни застосували тактику комбінованого пуску ракет різних типів. Згідно відкритих даних, всього ракет було 38. Одночасно в прицілі перебували декілька об’єктів, бо крім Києва ворог ще атакував Дніпро та Кривий ріг. Безпосередньо на столицю скерували чотири типи ракет: Х-101/555, "Калібр", "Кинджал" та "Циркон". Вони летіли з трьох різних напрямків — з півдня, Сумської та Чернігівської областей. В повітрі неодноразово змінювали спрямування руху .І на додачу, всі ракети летіли на різних висотах та з різною швидкістю.

В нинішніх реаліях столиця нагадує невеликий добре захищений анклав. Проте ефективно впоратися з масованим та синхронізованим пуском різних типів ракет з кількох напрямів захисники неба столиці не змогли. Бо збиття кожної із зазначених ракет вимагає особливої тактики дій. Для ефективної протидії масованим ракетним обстрілам засобів ППО потрібно в рази більше, ніж їх у нас. І головне — зона покриття має бути значно ширшою. Це важливий момент, який дозволить зустрічати ракети задовго до столиці чи інших міст та збивати їх над полями, а не над забудовами.

Україна має велику територію, і тому повністю "закрити небо" засобами ППО завдання складне і потребує значних ресурсів. 6 квітня 2024 року президент Володимир Зеленський заявив, що для повного "закриття неба" над Україною, нам потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожнійбатарея складається з чотирьох пускових установок, або їхніх аналогів.

На жаль, ми цього ресурсу як не мали, так і досі не маємо. Система Patriot дуже коштовна, вартість однієї батареї може сягати мільярда доларів. Західні поставки протиповітряної оборони для України зазвичай роблять в емоційному враженні після чергового російського ракетного удару по українським містам. Як ось зараз, коли після атаки на "Охматдит", партнери відразу оголосили про надання нових засобів ППО. Однак, засоби ППО, призначенням яких є запобігання трагедіям, анонсуються і з’являються в Україні не "до", а вже "після" жахливих подій.

image

Наслідки ракетного удару Росії по "Охматдиту" у Києві, 8 липня 2024 рік

Фото: Ігор Клименко / Telegram

Крім нестачі засобів ППО є й інші труднощі. Наслідком великої різноманітності систем ППО в Україні виявилася відсутність уніфікації, і, як результат, системності в їхньому застосуванні. До цього додалися складність в обслуговуванні та залежність від постачання боєприпасами. Останніх потрібно багато і різних типів, а з-за кордону вони надходять в обмежених кількостях. Зокрема, виробництво ракет для систем Patriot в США сягає лише 500 штук на рік. З цієї кількості забезпечуються потреби армії США, їхніх  стратегічних союзників, деякі оплачені контракти та потреби України. Вартість однієї ракети сягає 5-7 мільйонів доларів. Американці змушені відтерміновувати виконання вже сплачених контрактів на користь тих чи інших нагальних потреб. Так, у Пентагоні заявляють про плани передати наявні ракети Україні, замість Швейцарії, яку поставили в чергу до 2031 року.

Проблема в тому, що навіть зі "швейцарськими ракетами", для українського ППО ракет недостатньо. Перш за все тому, що запаси російських ракет далекої дії поступово зростають. 6 листопада 2023 року ГУР доповідав, що "в запасах російської армії є приблизно 870 високоточних ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня". Через півроку, 2 квітня 2024 року, ця оцінка зросла вже до 950 штук. Ракет Х-101 на російських заводах виготовляється близько 40 на місяць. Інших типів ракет — по 20-30 одиниць. Ймовірно, дещо отримують від своїх союзників, на кшталт КНДР.

Все це в комплексі робить неможливим "закрити небо" над усією країною. Це підтвердили удари росіян по енергетичних об’єктах, внаслідок чого труднощі з електропостачанням охопили всю країну. А події 8 липня показали, що навіть зосереджена і потужна система ППО не може зупинити масований та скоординований ракетний удар противника.

Сподівання на те, що партнери повністю забезпечать Україну сучасною протиповітряною обороною марні. Потрібний нам ресурс у них є, проте все віддати Україні вони явно не готові. У таких умовах ключовим стає розуміння командуванням ППО важливості системності організації оборони. В перспективі вона комплексно має розповсюджуватися на всю країну, а не на окремі області. Також потрібна максимальна уніфікація, організація та сучасне управління військами ППО. Очевидно, що під час війни, маючи дуже обмежені матеріальні та людські ресурси, цього досягти складно. Проте, як у критичних випадках кажуть на нарадах у моєму батальйоні: "навіщо ми взагалі тоді тут зібралися?".

Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію "Локальної історії" на Patreon!

Схожі матеріали

сео вбивство

Підручник убивства. Віталій Портников

арка дружби народів

Про історичну неєдність росіян та українців. Частина І: чи існувала спільна самосвідомість Русі?

IMG_0341

Бог не помер. Галина Пагутяк

УПА

Нове покоління нескорених

384385815_692485726243757_3618305173955194554_n

Аргонавт Криму: пам’яті Олекси Гайворонського

сео педагогічний

Від русинів до українців: освіта мого роду. Галина Пагутяк

Бережани сео

Бережанська святиня з реліквіями — храм Святої Трійці

borodianka shevchenko.jpg

Українська культура: постріл у потилицю. Галина Пагутяк

Олег_Вергеліс

Корифеї за лаштунками. Олег Вергеліс