Стратин і його друкарня. Золота галицька провінція

12:20, 9 листопада 2022

стратин

Треба вміти чекати… Давно хотів навідатись у старовинне галицьке містечко Стратинстара назва – Стрятин, але все якось не було нагоди. І от недавно вона трапилась.

Проминувши метушливий Рогатин, поганенькою дорогою потрапив у мальовничу долину, обрамлену опільськими пагорбами, посеред якої знаходилось містечко. Зараз це звикле село, а колись тут вирувало життя. Ще 1671 року король Міхал Корибут Вишневецький надав Стратину, знаному ще з 1445-го, маґдебурґію.

voloshyn.jpg

Богдан Волошин

публіцист

Але не тим славне місто увійшло в українську історію. На межі XVI—XVII століть тут знаходилася знаменита Стрятинська друкарня, в якій видавали духовну літературу. Тут працювали славетні Гедеон Балабан та Памво Беринда. За їх участи побачили світ "Харитонія то ест поповская наука" (1603), "Служебник" (1604) і "Молитвеник или Требник" (1606). Цікаво, що 1618 року Стрятинську друкарню викупив Єлисей Плетенецький, перевіз до Києва і вона стала основою друкарні Києво-Печерської лаври.

На початку  XVII століття Стратин розбудувався — звели фортецю, ратушу, ринкову площу, церкви та костели. Усе як в людей. На жаль, численні війни знищили практично все. Але пам’ять про славне минуле не пропала. Тутешня мешканка пані Галина показала місце, де колись знаходилась славетна друкарня. Ця місцина досі називається Папірня. Щоправда, тут тепер лише луки і городи. Так минає людська слава...

IMG_0847
Усі фото: Богдан Волошин

Відчути старовину можна лише видершись на високі вали, де колись стояв замок, під мурами якого у 1675-му році Атанеус Мячинський зі своїми вояками розбив татарське військо.

Є ще костел біля колишнього панського фільварку, церква, та відбудована синагога на місці тої, що знищили німці в роки Другої світової війни. До речі, на початку ХІХ століття Стратин був поважним центром гебрейського хасидизму. Рабин Єгуда Змі Гірш Брандвейн заснував стратинську хасидську династію рабинів.

Два з половиною століття Стратин був містом. На початку ХХ століття тут була цегельня, піч для випалювання вапна, водяні млини на Студеному потоці, дві мазарні, чотири крамниці, що належали кооперативу "Злагода", п’ятикласна школа. Загалом із передмістями у Стратині мешкало до двох тисяч люду... Але віддаленість від залізниці та головних автомаґістралей, руйнівні війни знелюднили давнє місто. У 1932-му польське міністерство внутрішніх справ позбавило Стратин міських прав.

Нині це звикле галицьке село, але залишилися історії і легенди, та ще топоніми, що не зникли. Досі тутешній люд ходить "Пiд мiсто", "У фiртку", "На Папiрню"...

Схожі матеріали

600.jpg

Борщовичі – село не про борщ. Золота галицька провінція

600.jpg

Трудовач: брама в Гологори. Золота галицька провінція

600.jpg

Трибухівці – костел при гостинці. Золота галицька провінція

600.jpg

Тартаківські тарапати. Золота галицька провінція

600.jpg

Бойківське пограниччя. Золота галицька провінція

600.jpg

Бережанська Швейцарія. Золота галицька провінція

600.jpg

Бучач: Ратуша, Пінзель і голуби. Золота галицька провінція

600.jpg

Ходою Сковороди – у Вижняни. Золота галицька провінція

600.jpg

Долина Зубри. Золота галицька провінція