Про імператора Траяна і короля Децебала. Галина Пагутяк

18:25, 8 вересня 2022

Дунай

Історія чужої країни часом допомагає зрозуміти історію країни власної. Констанца. Румунія. Місто, яке можна порівняти з Одесою. Не тому, що це портові міста, що вабили до себе торговців і авантюристів, і давали змогу морякам розважитись перед наступним плаванням у тавернах та борделях. Не тому, що пахнуть морем і зачаровують виглядом на гавань, повну кораблів з усього світу. 

Об’єднує Одесу і Констанцу щось на кшталт того, що ми тепер називаємо "стокгольмським синдромом", чого немає ні у французького Марселя, ні у італійського Неаполя — пієтет перед імперіями, які їх завоювали, дарма, що цих імперій давно вже не існує. 

galyna-pagutiak.jpg

Галина Пагутяк

письменниця, лавреатка Шевченківської премії з літератури

Природа цього феномена, чесно кажучи, мені не надто зрозуміла. Мабуть, це пов’язано з військовим флотом і його магічним впливом на публіку красивими ритуалами. Як воно з цим у Констанці, колишнім Томісом, зараз не знаю. Але "город русской слави" Одеса, попри всі жахіття теперішньої війни з Росією, мабуть, скоро не готовий здихатися ні Потьомкіна, ні Катерини ІІ (спорудженню пам’ятника останньої не зуміла завадити слабка українська влада). А зносити його одесити не збираються. Київ їм не указ. Хіба що станеться якесь диво.

Головна площа Констанци — площа Овідія. Того римського поета Публія Овідія Назона, що за правління Октавіана Августа був засланий у місто Томіс, звідки вже й не повернувся. Достеменно ніхто не знає, покарали його за поему "Метаморфози", рукопис якої він власноруч спалив, чи за "Науку кохання". Ім’я Овідія носить навіть місцевий університет. І є бронзовий пам’ятник, що трохи губиться на великій площі. Перед головною площею — археологічний парк з кам’яними різьбами не пізніше першого століття від Різдва Христового , тобто часу, коли римляни  завоювали  даків, предків сучасних румунів. А власне скраю площі я побачила щось таке, що  зразу нагадало мені імперські синдром Севастополя, Одеси, Херсона та інших міст Чорноморського регіону України: бронзову копію капітолійської вовчиці. А коло неї почесну варту  римських легіонерів у повних обладунках. Спершу я подумала, що це щось на кшталт тих позолочених та посріблених панянок, які стовбичать у Львові на площі Ринок, чи ката, з якими можна сфотографуватись за гроші. Робота, не дай Боже, особливо, якщо врахувати шкідливість гриму для шкіри. Вдень там стояло чотири легіонери, увечері, два. У 30-градусну спеку, правда, під куцим солом’яним дашком. І це не була розвага для туристів, бо у Констанці туристична інфраструктура практично відсутня. Через якийсь час я побачила зміну почесної варти. Чотирьох легіонерів провадив офіцер і вигукували вони щось на кшталт "Слава імператору!".

1200px-Trajan_column_(Rome)_September_2015-1

Колона Траяна, Рим

Фото: wikipedia.org

Увечері легіонерів було двоє і вони навіть жартували з дівчатами і знімали шоломи. Все це було б природним перфоменсом у Вічному місті Римі, але в Румунії скидалося на стокгольмський синдром або глорифікацію давно не існуючої імперії. І ось чому. Бо у Констанці є також невелика вулиця Децебала, короля даків. Рештки дакійських фортець можна побачити на Мармарощині, зокрема у Клужі. Децебал (помер 106 року від Різдва Христового) був славетним полководцем, який успішно боровся проти Римської імперії. Від завойовників даків відділяла ріка Дунай.

Війна даків з римлянами тривала 20 років. Спершу Децебал, володар багатого і могутнього королівства, спробував себе у ролі завойовника, захопивши римську провінцію Мезію. Через рік імператор Доміціан спрямував свої війська у Мезію і був ганебно розбитий. Даки захопили навіть римські стяги. Імперія не могла змиритись з  таким зухвальством і кинула на даків величезні ресурси. Після низки поразок Децебал змушений був піти на принизливий для нього мир: роззброєння, зруйнування фортець і навіть зобов’язання посилати своїх воїнів на допомогу римлянам. Однак він сподівався на реванш і почав готуватися до війни. Новий римський імператор Траян здогадався про його плани і вирішив повністю підкорити Дакію.

У 105 році військо римлян вторглося в Дакію одразу з кількох сторін і просувалося вглиб країни. Військова інфраструктура даків була перед тим зруйнована, і досить швидко римляни оточили столицю Дакії місто Сармізегетузу. Щоб не потрапити в полон, Децебал кинувся на меч. Дакія стала римською провінцією. Ота знаменита Траянська колона в Римі, якою милуються зараз туристи, була споруджена на честь перемоги Траяна над даками. На ній зображено зокрема самогубство Децебала.

1280px-106_Conrad_Cichorius,_Die_Reliefs_der_Traianssäule,_Tafel_CVI

Самогубство Децебала, фрагмент колони Траяна в Римі

Фото: wikipedia.org

Далі історія розвивалася таким чином, що королівство на цих теренах з’явилося тільки у 1881 році й проіснувало до 1947 під назвою Румунія (Romania), що означає "громадянин Риму". Ось звідки в Констанці римські легіонери. І культ Овідія, який хоч і був дисидентом, але залишався імперцем. Не буває "хороших" римлян. Правда, Децебал теж заслужив пам’ятника, проте не в Констанці, а на березі Дунаю. Це скульптура висотою сорок метрів, вирубана у скелі завдяки фінансовій підтримці румунських бізнесменів у 1994—2004 році скульптором Флорином Котарчеа. Ім’я спонсора Драгана вирізьблено разом з іменем короля Децебала. А поряд — гольф-клуб.

Тут навіть коментувати нема що. Кров даків змішалась з кров’ю римлян та інших народів і її вже неможливо розділити. А сучасні українці воюють нині за те, щоб з ними не трапилось чогось подібного, і тому так важливо не лише декомунізувати, а й деколонізувати Україну.

Схожі матеріали

Halyna_Pahytiak.jpg

Київ об’єднав Україну

Волошин2.jpg

"Метафора східної брами Європи стала реальністю", – Юрій Волошин

Kozyckyj Andrij.jpg

Головна помилка Путіна

Haruk.jpg

Про реальний стан російської авіації

Ганна Філіпова.jpg

Російське імперство як прояв карго-культу

Колонка_лід.jpg

Stolen by Russia | Вкрадено Росією

Sofia Andruhovych.jpg

Роблячи більше, ніж можливо. Софія Андрухович

Ryabchuk square.jpg

Шість російських історичних міфів про Україну. Микола Рябчук

Grytsak Jaroslaw kvadrat.jpg

"Російська агресія – остання відрижка русского мира", – Ярослав Грицак