"Перша оперета на екрані мусить бути бездоганна". Як творили перший український звуковий фільм

На стадії підготовлення звуковий фільм "Наталка Полтавка" перейшов уже у фазу викінчення. Дня 2 вересня, в "Рівс Савнд Студіо"Reeves Sound Studios –звукозаписувальна студія, яка існувала в Нью-Йорку у 1930−1970-х рр. в Ню Йорку, виконано звукому знимку для цего фільму. Треба було б вхопити на рекорди всі 40 музичні "нумери", себто всі соля, дуети, терцети, квартети, хори з оркестрою, дальше оркестральну увертуру (введення), котрою буде починатись висвітлення "Наталки Полтавки", а вкінці оркестральні танці. Була це неабияка праця, яку бажаємо тут коротко описати, щоб українські читачі могли собі уявити, як родиться кращий український звуковий фільм. Уявіть собі, шановні читачі, малу кімнату-чотирикутник 9х9 стіл. Кругом рекордові машини, апарати, ампліфікаторипідсилювачі звуку, тощо. Над головами голосник. В одній стіні кімнати велике оплетене вікно до музичної залі, чи радше сказати більшої комнати. Перед вікном стіл, а при ньому директор знимки др. Едгар УлмерЕдгар Ульмер (1904−1972) − австрійсько-американський кінорежисер. Він кермує знимкою. Побіч нього п. АвраменкоВасиль Авраменко (1895−1981) – відомий український балетмейстер та знакова постать в історії української культури і п. ГаннГанн Майкл (M. J. Gann) – режисер та сценарист. Також брав участь у створенні фільму «Запорожець за Дуанєм» (1939), роблять йому весь час свої завваги й помічення ефекту співів чи оркестральної гри. Голосник над головами співає чи грає, передає те, що діється в сусідній музичній кімнаті.

При ампфлікаторах, "свичах", та даєлахелектронні сприймачі сидить інжинір п. Рівс, абсольвент Гарвардського університету, та регулює силу передачі співу чи оркестри, відповідно до вказівок п. Ульмера, п. Авраменка і п. Ганна. Його праця преважна. Від неї залежна ефективна та вірна передача співу чи гри. Технічно він зветься "миксер" (мішальник). В другім куті інжинір Глас доглядає самого рекордуваня. Це дуже делікатна робота. Технічно він зветься "рекордер" (знимач)звукозаписувальний пристрій.

В кімнаті спека наче на Сагарі в найгорячішу днину. З кожного піт лився цюрком, заливав очі, ліпив сорочки до зігнутих спин. Голосник співає, машини тихо, рівненько гомонять, рекордують. П. Авраменко наблизився до директора Улмера, робить якусь заввагу. П. Улмер нахиляється до голосової трубки, що перед ним, й кидає в трубку, два-три слова команди. Грімко лунає його голос з голосника на сусідній залі "Професор! Пліз старт".

Професор ШведівКостянтин Шведов (1886−1954) – американський композитор опустив батутуспеціальний інструмент, для відбивання такту під час ансамблевої гри. Оркестра й хор стають. Видно щось не до ладу. Треба змінити силу передачі хору та оркестри, щоб була пропорція й гармонія. Інжинір Рівс регулює ампфліфікатори, передає вказівки на даєлах. П. Улмер знову нахиляється до трубки та кидає команду: "Професор! Плійз, ві ар тейкінг""Будь ласка, ми записуємо".

Тихо заблимали світляні сигнали: дають знати що зачинається знову знимка. Апарати тухо гудять, голосник зачинає співати, машина рекордує дальше… першу українську оперету. 

"Віють вітри, віють буйні" співає з голосника голос пані СабанєвоїТалія Сабанієва (1889−1963) – солістка, у фільмі озвучувала Наталку. А тут не вітри, а спека, спека, жара як у печі. Директори та інжиніри пріють. Їх увага напружена, їх вуха насторожені, спини зігнуті. Ось-так накручується перший український фільм, наша улюблена, безсмертна оперета "Наталка Полтавка". Ці рекорди "зсінхронізуються" з фільмовими картинами. Хоч ці рекорди брані у студії, а картини братиметься на "селі" — але опісля рекорди зведуться до того самого часу "зсінхронізується" з драматичною грою і рухами. Прийде такий ефект наче б співано на селі.

Коли, осьтак у спекоті рекордової робітні йде ця технічна праця, в сусідній музичній залі знову пріють працюючи артистично професор Шведів, артисти, співаки, оркестра й хор. Підлога залі встелена грубими коврами. Ходите по них як по подушках, чи мураві. Стіни виложені грубими матерацами, ніде ні вікна, ні отвору. Знадвору голосника чути час від часу грімку команду директора Улмера. Два мікрофони, що хапають голос хору й оркестри, звисають над ними. Третій стоячий мікрофон служить солістам. В залі також горячо. Нема ж ніде отвору чи вікна. Двері цілком зачинені та відчиняються тільки в перервах. Проти вікна до механічної робітні стоїть малий чоловік — сигналіст. Завдання його слідити за сигналами "Кваєт, пліз! Рекордінг"! Гремить голос з голосника. На залі все затихло. Професор стоїть перед оркестрою з партитурою, батута в піднятій руці. Мигнули світла. Це знак, що рекордова машина пущена в рух. Др. Улмер за шибою підніс руку, зробив знак. Молодий сигналіст на залі підхоплює цей знак — числить голосно та рівно: вон, ту, трі. Та плеснув в долоні руками. Професор шведів блискавкою підніс батуту, дав знак й оркестра зачиняє. Впадає хор. Пливе українська музика, мелодійна, прекрасна, незрівнянна, піднесена до найвищої краси — виїмково гарною та оригінальною інструментацією професора Шведова.

Коло мене сидить наш чоловік — робітник, один з тих що фінансово підпирають витвір цего фільму. "Таки нема понад нашу пісню" — шепче він мені в вухо, а очі його палають одушевленням і гордістю. — "В інших народів меценати та князі, міліонери, а в нас?... І моє серце виповняє якась радісна віра в будуччину мого нарорду, що має таких меценатів… Другі народи їх не мають…".

Ось так іде важна праця через ціліську днину. Сьогодні муситься скінчити рекордування сіх сорок музичних точок. А кожну точку треба бодай раз переграти перед знимкою для проби. Не можна трапити ні мінути асу, бо кожна мінута у студії коштує 85. Тут відчувається, що "тайм із моні".

Перед мікрофоном пересуваються чергово артисти: пп. Сабанєва, ДіброваОлена Діброва. Виконувала роль Терпилихи, ШвецьМихайло Швець (1880−1938). У фільмі грав виборного, ВодянийМатвій Водяний. У фільмі грав візного. А ось іде славний квартет "Де згода в семействі". Оркестральний акомпаніямент до нього не зрівняний, підносить природну красу квартету. Голоси й техніка артистів першорядні. А до оркестри, професор Шведів підібрав самих найкращих оперних музикантів, з яких кожен артист сам по собі. Музиканти також пріють в тій спеції, але запалені красою музики грають з нетаєним замилуванням.

Ось так накручується перша українська оперета на фільмову плівку.

Наступного дня перед кружком артистів, знавців та членів корпорації для фільму "Наталка Полтавка" запродуковано всі доконані знимки. Вийшли прекрасно, надсподівано. Маленькі недостачі, що є місцями, виправляться. Ці поправки, щоправда, коштуватимуть ще кількасот долярів. Та годі. Перша українська оперета на екрані мусить бути бездоганна. 

На закінчення продукції приявні артисти, знавці та приятелі окружили професора Шведова й п. Авраменка й уладили їм сердечну овацію. Ґратулювали також пп. Ганнові, Улмарові та БолгаковиЛео Булгаков (1899−1948) – американський актор. Збирали ґратуляції й артисти.

Вчера також зачалась будова "села" на фармі одного Українця біля Трентону. Працюють над цим від ранку до ночі 20 людей під командою п. Улмера. До тижня село буде готове й зачнеться там світляна знимка акції. 

Український звуковий фільм стає незаперечним фактом. Родиться нова річ: Українська фільмова індустрія.