Мажа — віз чумацький. Історія одного слова

Чумаки в Малоросії, Іван Айвазовський
"Чумаки в Малоросії", Іван Айвазовський, 1870—1880 роки Фото: wikipedia.org
Go to next

15:38, 6 жовтня 2022

Go to next

1895 року під час перебування на Бессарабії Михайло Коцюбинський написав яскраву оповідь про пригоди чумаків — новелу "На крилах пісні". Класик зазначив під заголовком, що це "картка з подорожей", тож він, імовірно, сам був свідком подій. Коцюбинський описує, як відчайдухи дають відсіч розбійникам, колоритно викладає побут солевидобувачів, цитує чумацькі пісні — і вже наче й насправжки перед сучасниковими очима тягнеться валка, "бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, укриті шкурами, закурені в далекій дорозі". 

Але що це таке — "мажа"?

назар данчишин .jpg

Назар Данчишин

кандидат філологічних наук

"Ма́жа" — це чумацький віз. Він відрізняється від простої підводи тим, що на нього можна було навантажувати значно більше солі. Про такі вози відомо ще з XVI століття. 

Мажу зазвичай тягали від двох до чотирьох волів. Чумаки надавали перевагу волам через їхню високу витривалість, хоч ті й безумовно поступаються у швидкості коням. Пароволовою мажею перевозили від 60 до 90 пудів солі (це приблизно від 980 до 1470 кг), а четвериковою — до 120 пудів (1965 кг)! Загалом у чумацькій валці налічувалося від 10 до 150 маж.

"Мажа" — це також міра ваги, що дорівнює місткости одного чумацького воза. В одній із п’єс Сави Голованівського знаходимо: "А за ню ярмо віддай шинкарочці чи солі надсип з третину мажі".

Крім того, у степових говірках української мови "мажею" часто називають сам віз. У певних місцинах побутує також слово "мажа́ра" — синонім до мажі.

Шевченко чумаки

"Чумаки серед могил", Тарас Шевченко, 1846 рік

Фото: taras-shevchenko.com.ua

Будова маж мала низку особливостей. Передусім вони вирізнялися великими розмірами та масивністю. Кузов складався із двох частин: більша призначалася для вантажів, менша — для реманенту, одягу.

Оскільки сіль здатна роз’їдати залізо, виготовляли мажі повністю з дерева. Використовували найміцніші породи — дуб, граб, ясен, в’яз. Деталі з’єднували дерев’яними шпильками замість цвяхів. Отож чумак, узявши в дорогу запасні осі та колеса, міг полагодити несправності без відвідин кузні. Коваля, як розумієте, серед степу знайти було годі. 

Осі та колеса постійно доводилося змащувати дьогтем. Той, хто це робив, називався в чумаків "мазієм". Між іншим, звідти й прислів’я зродилося: "Не помажеш — не поїдеш". 

До речі, чумакам здебільшого доводилося таки не їхати, а йти поруч із мажею. Так і з’явилися відомі прізвища — Твердоступ, Тихоступ, Скорохід.

Саме ж явище чумацтва поширилося Україною у XVIII — першій половині XIX століття. Так, у середині 1800-х років зі самої лише Слобожанщини близько трьох тисяч мешканців чумакували. 

800px-Чумак_1841

"Чумак з околиць Умані", Ян Левицький, 1841 рік

Фото: wikipedia.org

Яка етимологія слова "мажа"? Хоч би як гарно не звучала найпростіша здогадка, та назва чумацького воза походить не від дієслова "мазати". Натомість, згідно з етимологічними словниками, слово "мажа" проникло до лексики тодішніх українців із кримськотатарської мови. І не лише воно, а й безліч інших: тюркізми знані в нас принаймні від епохи Запорізької Січі. Чого тільки варті "козак", "сагайдак", "гарбуз", "килим", "тютюн", "туман", "байрак", а віднедавна й "байрактар".

Із кримської "мажа" ("macar") буквально означає "мадяр", тобто угорець. Утім, ґрунтовних розвідок, чому за назвою чумацького воза закріпилося слово, споріднене з етнонімом сусідів, наразі немає.

Схожі матеріали

CEO_мова.jpg

Азбучна війна, або як кирилиця мало до коша не пішла

600.jpg

Кому "покидьок", а кому "коштовність": усі значення слова "бастард"

600.jpg

“Нехай паннунця не гніваються”: як зверталися одне до одного українці 100 років тому

800x500 obkladunka Portnukow

Фронтирність України | Віталій Портников

Русь Московія Україна 1200

Русь, Московія та Україна

кочур 1200

Григорій Кочур. Людина, яка знала все

600.jpg

Аврал. Історія одного слова

600

"В дитинстві розмовляли тільки українською", — Віторіо Соротюк про українців у Бразилії

800x500 obkladunka Grucenko.jpg

Коли з’явилась українська мова | Павло Гриценко