Портрет бісером. Огляд книжки "Велика президентка маленької країни" Дайви Ульбінайте
09:01, 9 липня 2021
Литовська журналістка Дайва Ульбінайте привідчиняє двері до кабінету експрезидентки Литви. У тій щілині, щоправда, приміщення можна побачити лише зі світлого боку, а Далю Грибаускайте – тільки з вигідного ракурсу. Однак книга стане цінною для тих, хто цікавиться Литвою чи міжнародною політикою. Чому Даля відмовилася пити шампанське з Обамою? Як протистояла російському енергетичному тиску? І як змогла переконати у зворотному Трампа? "Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте" – це зі смаком оформлена й чудово зверстана новинка видавництва "Наш формат"
Чому "портрет бісером"? Бо перше слово в заголовку книжки цілком можна замінити на "ідеальна". Від найпершого слова до останнього – це ода литовській експрезидентці. Інколи, здається, що сторінки книжки злипаються не тому, що нові, а тому, що намазані медом. Хоча, мабуть, іншого зображення президентки від її багаторічної радниці й керівниці пресслужби чекати було б наївно.
Однак, попри пафос, погодьмося, цілком допустимий у книзі про першу особу держави, Ульбінайте вдалося достоту гармонійно поєднати фарби: читач може побачити особисті якості Грибаускайте, розуміти її політичний досвід і виразно чути її голос у внутрішній та зовнішній політиці.
"Я вважаю, що в житті необхідно шукати не легкого, а змістовного. А найбільший зміст завжди – Литва. Одна скибка чи дві – зовсім неважливо, якщо в житті немає сенсу. А коли живеш за кордоном, все одно не почуваєшся повністю інтегрованим"
Щоправда, інколи слова Далі звучать малопереконливо, як наприклад, про членство в комуністичній партії: "Колись я була партійною, не дуже активною, але так вже сталося – так доля розпорядилася"…
Литовська президентка, звісно, не могла уникнути порівнянь із Маргарет Тетчер. За аналогією із британською прем’єр-міністеркою медіа нарекли Грибаускайте "Сталевою Магнолією". І справді, Даля має вигляд сильної керівниці, яка не терпить запізнень, завжди прибуває за кільканадцять хвилин до зустрічі й очікує миттєвої реакції від своїх підлеглих. Одразу після інавгурації, набираючи собі команду, висловила класичне: "Зі мною важко, але цікаво".
"Якось опублікували співчуття президентки раніше за повідомлення про смерть відомої людини. В оточенні президентки слова "зараз" не існувало, тільки слово "негайно".
Ще 2004 року Даля Грибаускайте відмовилася балотуватись на президентських виборах і стала комісаркою Європейського Союзу, відповідальною за фінансові програми та бюджет. Міжнародний досвід дав їй інше, від постсовєцького, розуміння комунікації у великій політиці. Саме форма подання дуже важлива в ухваленні рішень. "Люди потребують діалогу і більше уваги, їм потрібна розмова".
"20 травня 2014 року лідер гурту Aerosmith Стівен Тайлер, прогулюючись старим містом, спонтанно завітав до президентської резиденції. Президентка без жодних вагань запросила його до свого кабінету, приготувала каву й розчулилась аж до сліз, розповідаючи про історичну частину Вільнюса та костели, які можна побачити з балкона резиденції"
Навіщо ця книга українському читачеві? Такі видання – це рідкісна можливість через зовнішню призму подивитися на себе. Це ніби з чужого будинку позаглядати у своє вікно. Погодьтеся – цікаво. А якщо штори вицвіли – то ще й корисно ;-).
У книзі також йдеться про те, як Грибаускайте розправлялася з корумпованістю у суддівській системі. Ульбінайте описує ніби Україну: "Самоврядування суддів діяло радше як профспілка, надто не турбуючись про суддівську честь, і захищало суддів від громадськості. Суддівські клани, система в системі, партія суддів. Корумповане правосуддя, телефонне право, розподіл справ по знайомству стали буденністю судового життя".
За президентства Грибаускайте, від 2009-го до 2019-го, у справах про корупцію засудили чимало колишніх високопосадовців: віцеміністра охорони здоров’я, кількох міських голів, прокурорів, суддів, політиків тощо.
Однак що особливо актуально для українських читачів – у портреті Далі Грибаускайте авторка наголошує на важливості президентської роботи, коли обов’язково знати мови, потрібно мати досвід і необхідні якості. Без цього керівник держави є хіба що номінальним і користи з цього ніякої.
Книгу "Велика президентка маленької країни" можна купити тут.
Схожі матеріали
"Козацький Марс". Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату
Детальніше
