Вагон для головного комуніста країни
12:43, 14 вересня 2023
1937 рік. Студент Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту Володимир Щербицький на даху вагона їхав з навчання додому — у Верхньодніпровське. Він не мав грошей на квиток.
За 20 років Щербицький закінчив інститут, Військову академію хімічного захисту, пройшов війну та впевнено дістався до найвищої партійної сходинки в Українській РСР. Тоді він вже навіть не мав потреби купувати квиток на поїзд. У його розпорядженні — цілий локомотив, власний вагон, машиніст і команда з обслуговування.
Наприкінці 1950-х виготовили 12 вагонів для поїздок важливих персон. Проєкт назвали 20-Сб. Електропостачання збирали в Ризі, вісі — у Таллінні, остаточну конструкцію формували в Ленінграді. Вагонами користувалися керівники СРСР, Української, Білоруської і Азербайджанської республік, а також держав соціалістичного блоку — Румунії, Куби, Монголії та інших.
Елітний транспорт міг розганятися до 120 кілометрів на годину. Вагон був зеленим — таке маркування на радянській залізниці означало пасажирські перевезення. Починався з тамбура. На цьому спільне з вагонами, якими їздили пересічні громадяни Країни Рад, закінчувалося.
Інтер'єр "Вагону Щербицького"
За тамбуром — кухня. Далі — службове приміщення. Їжу з кухні передавали через віконце. Потім — двомісне купе й великий салон-зала для засідань площею понад 15 квадратних метрів. Тут є восьмикутний зелений стіл зі згладженими гострими кутами і зручний диванчик, обшитий вишневим оксамитом. Освічують залу 12 маленьких і три великі люстри з колосками.
Інтер'єр вагону-салону
Інтер'єр "Вагону Щербицького"
Інтер'єр купе референтів
Одразу за салоном — купе головного пасажира. Його стіни оббиті натуральним деревом і штучною шкірою. На люстрах вигравірувані колоски. Диван кількома рухами перетворюється на двоспальне ліжко, м’яке зручне крісло допомагає розпружитись. Для роботи — масивний стіл із шухлядами. В туалетній кімнаті можна прийняти ванну.
Хоча вагон розрахований на двох осіб, за купе господаря було ще два — тримісне і двомісне. Разом зі Щербицьким іноді подорожували дружина та діти. Наприклад, коли їхали на відпочинок до Криму. Прислуга їздила окремо — залежно від мети поїздки й кількости членів делегації до локомотива кріпили ще два або й три вагони.
Інтер'єр вагону-салону
До сьогодні вціліло лише три вагони проєкту 20-Сб. Вагон Леоніда Брежнєва базується на залізничній станції у Покровську, резервний вагон урядового потяга стоїть на залізничній станції в Тулі. Вагон Щербицького з номером 7006 від 2011 року — експонат Київського музею залізничного транспорту.
Тут збереглися автентичні меблі, світильники, обшивка. Ще кілька років тому був і посуд, з якого їв Щербицький. Але відвідувачі почали розкрадати начиння. Позникали світильники, крани й інші металеві елементи. Довелося прибрати з експозиції частину речей.
Інтер'єр вагону-салону
За часів Радянського Союзу послугами вагонів-салонів користувалися лише найвищі партійні функціонери. Сьогодні відчути себе головним комуністом України може будь-хто, хто має гроші. Укрзалізниця відвезе вас у вагоні-салоні в будь-якому доступному напрямку. Наприклад, поїздка з Києва до Львова коштуватиме 10 тисяч гривень.
