Червень 1649: перша згадка про монету Богдана Хмельницького
10:27, 10 жовтня 2021
7 червня 1649 року у Стокгольмі відбулося засідання шведського Риксроду (рада із досвідчених і шанованих вельмож). На ньому повідомили новину, що козацький гетьман Богдан Хмельницький наказав карбувати монети. З одного боку – зображення короля, а з другого – козак із шаблею
Це хронологічно перша згадка про обіг грошей Богдана Хмельницького. Мені пощастило знайти її в онлайновому архіві Університету Умео у Швеції в серпні 2021 року. Протокол засідання від 1649 року передрукували в Стокгольмі 1912 року у збірці “Документи, які стосуються історії Швеції” (“Handlingar rörande Sveriges historia”, tredje serien, Svenska riksrådets protokoll. 13, 1649).
У 1649 році Швецією керувала 23-річна королева Крістіна Ваза, одна з найосвіченіших жінок XVII століття. При її дворі діяв традиційний Риксрод. Тоді на засіданні 7 червня серед присутніх були головнокомандувач, фельдмаршал Густав Гурн, радник королеви Маттіас Сууп, барон і радник Ерік Гюленшена, дипломат Бенгт Шют.
Спочатку на раді розповіли про “бунт козаків” і пересування двох великих армій у напрямку Польщі. За їхніми даними, там було 120 000 козаків і 80 000 татар.
Відтак новини про дії Хмельницького доповнили інформацією про друк грошей. “Козацький гетьман Богдан Хмельницький наказав карбувати монети: з одного боку – зображення короля, а з другого – козака з шаблею”, – записано в протоколі.
У Державному архіві Швеції у розділі дипломатичного листування Польщі (Diplomatica Polonica) зберігають листи шведських комісарів Паулуса Пельса і Йогана Кока. Вони перебували в Данціґу (нині – Ґданськ) від 1649-го до 1656 року. Це об’ємна й дуже насичена фактами кореспонденція, у якій шведські комісари повідомляли про польські та закордонні новини тих часів. Майже на кожній другій сторінці вони писали про козаків і Богдана Хмельницького. Можливо, додаткові підтвердження інформації про карбування монет Богдана Хмельницького потрібно шукати саме там.
Про карбування монет повідомляли і в інших джерелах. Наприкінці 1649 року з місією до польського короля їздив гонець московського царя Кунаков. Він згадував про гроші Хмельницького в "Записці дяка Григорія Кунакова про здобуті ним під час перебування в Польщі відомості стосовно війни поляків із козаками в 1649 році". Автор посилався на свідчення татарина Адасія Бреімова, який служив у литовського підканцлера Казимира Сапеги. Він повідомляв, що в Чигирині Богдан Хмельницький організував монетний двір і робить гроші: “На одному боці – меч, а на другому – його, Богданове, ім'я”.
Далі був лист подільського воєводи Станіслава Потоцького до короля Яна Казимира ІІ від 29 жовтня 1652 року. У ньому воєвода скаржився, що Богдан Хмельницький втручався у справи короля і карбував гроші.
Ще одна згадка з'явилася у паризькому часописі La Gazette de France від 21 грудня 1651 року. Про це писав Ілько Борщак, цитуючи видання: “Козацький гетьман розпочав карбувати на Україні монету на свій кшталт, чим викликав протест польського короля”. Окрім цього, деякі дослідники іноді посилаються на етнографічні нотатки Марка Грушевського 1897–1899 років, зібрані в Суботові. Там він описав гроші з козаком на коні з пікою, які, можливо, були виготовлені за часів Богдана Хмельницького.
