У львівській каналізації знайшли місце, де євреї переховувались від нацистів
У тунелях підземної Полтви їм довелось прожити 14 місяців.
У Львівській каналізації дослідники знайшли сухі коридори, де під час Другої світової війни переховувались євреї, що втекли з гето.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив львівський дигер Андрій Риштун.
Сховок знайшла команда львівських дослідників “Експлорер”. Вони зазначають, до цієї “акції” готувались “досить ґрунтовно”, адже тунель вперше наважились дослідити ще у 2019 році.
Місце, де переховувались євреї, серед яких була родина Хіґер, розміщене під площею Соборною.
“Там є два сухих коридори, які ще залишилися з середньовічної дренажної системи. Зараз довжина кожного близько двадцяти метрів. Далі завал. Ці коридори не використовуються як каналізація. Тому там сухо та можна спокійно перебувати довший час”, – написав Риштун.
Він зазначив, що ці підземелля невеликі, “на одну-дві сім’ї”. Стояти в повний зріст там теж не вийде, потрібно згинатися, однак “як ще їм було вижити?!”.
“Їжу та необхідні речі приносили ззовні працівники каналізації. Спочатку за гроші. А потім зі співчуття. Так тривало довгих півтора року. Коли прийшла радянська влада знесилені євреї вибралися на сонячне світло і описали свої пригоди в книжці”, – розповів Андрій Риштун.
Він додав, що на підлозі тунелю зайшли предмети, що безперечно свідчать про перебування людей у період нацистської окупації. Зараз там багато намитої дощем глини. Тож дослідник припустив, що під нею можуть бути нові і знахідки.
У 1943-1944 роках, під час нацистської окупації Галичини, кілька десятків євреїв втекли із львівського гето та переховувались у підземеллях Полтви.
Їм допомагали комунальні працівники – поляки Леопольд Соха, Стефан Врублевський і українець Юрій Ковалів. Спочатку євреї платили за цю поміч, поки не закінчилися гроші. Потім їх продовжували годувати зі співчуття.
Вони допомагали групі протягом чотирнадцяти місяців, поки не закінчилася війна. З 70 євреїв, які залізли в каналізацію, коли знищували міське гетто, вижили лише одинадцятеро, двоє з них – діти.
Згодом ці події описав у книжці "Świat w mroku" Іґнацій Хіґер, його донька Кристина, якій на час перерховування було сім років, залишила мемуари "Дівчинка у зеленому светрі".
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Український інститут національної пам'яті спільно з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні провів марафон, де розповіли 26 історій українців, які рятували євреїв від нацистів під час Другої світової війни.
