09:47, 13 грудня 2021

У Краматорську відкрили пам'ятник школяру Степанові Чубенку, закатованому бойовиками “ДНР”

Улітку 2014-го хлопця тиждень піддавали тортурам, а потім розстріляли п'ятьма пострілами в потилицю.

kramatorsk_chubenko8.jpg
Фото Краматорської міськради

У Краматорську на Донеччині встановили пам'ятник вбитому 16-річному патріоту, гравцю місцевого футбольного клубу “Авангард” Степанові Чубенку. 

Про це повідомляє пресслужба Краматорської міськради.

Над проєктом пам’ятника працював краматорський скульптор Ігор Нестеренко. Степана Чубенка зобразили у повний зріст з м’ячем у руках, у динамічному русі. На хлопцеві – форму команди з емблемою краматорського футбольного клубу “Авангард”, за юнацьку збірну якого він грав. На згадку про героя керівництво клубу вирішило назавжди закріпили за ним перший номер. 

Відкрити пам’ятник запросили краматорського міського голову Олександра Гончаренка та маму загиблого школяра Сталіну Чубенко.

“Вшанування тих, хто віддав своє життя за Україну – важлива подія для нашого міста, ми завжди будемо пам’ятати всіх полеглих героїв. Я глибоко співчуваю рідним і близьким. Складно уявити, через що ви пройшли. Так не мало бути. Ми не повинні були тут зібратися на відкритті пам’ятника 16-річному хлопцю, що загинув на українській землі через жовто-блакитну стрічку... Я впевнений, що цей пам’ятник стане місцем, яке відвідає багато людей, і всі вони дізнаються про цього назавжди молодого хлопця з Краматорська. Бо поки жива пам’ять про людину – жива і вона”, – заявив міський голова Олександр Гончаренко.

Також на честь загиблого героя вже встановили меморіальну дошку у ЗОШ №12, в якій він навчався і яка тепер носить його ім’я, та пам’ятну дошку біля входу на стадіон “Авангард”. З 2015 року щорічно у Краматорську проводиться футбольний турнір пам’яті Степана Чубенка.

kramatorsk_chubenko14.jpg
Фото Краматорської міськради

Степан Чубенко (1997-2014 роки) – громадський активіст, активний учасник проукраїнського руху.

Разом із друзями опікувався дитячим будинком в Краматорську. 

З початком проросійських виступів в Україні 2014-го року Степан брав участь в мітингах на підтримку цілісності України, які проводилися в Краматорську. Разом із іншими активістами носив провізію, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу він допомагав спускатися у сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі ДНРівський прапор.

Улітку 2014 року 16-річний Степан Чубенко поїхав до друга у Київ. Додому повертався на поїзді через Донецьк. Там його схопили бойовики з бандформування “Керч”. На рюкзаку хлопця була синьо-жовта стрічка, при собі також мав шарф ФК “Карпати”. Спочатку вони побили школяра, потім відвезли до Горбачево-Михайлівки. Там Степана тиждень катували, а потім вбили, випустивши у потилицю п’ять куль.

Лише восени рідні хлопця змогли домогтися, аби їм показали, де тіло убитого.

Степана Чубенка посмертно нагородили орденом За мужність III ступеня та орденом Народний Герой України, іншими громадськими відзнаками.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на YouTube-каналі Інституту національної пам’яті запустили проєкт “Діалоги про війну”. Він покликаний донести до дітей достовірну інформацію про сьогоднішні події на сході України. 

Схожі матеріали

Ageeva.jpg

Порожні п’єдестали та культурна притомність нації. Віра Агеєва

vugledar_tekst-21-1.jpg

Симфонія Донбасу

декомунізація 600.jpg

“Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков

Святогірська Лавра

Свята чи грішна? Як Свято-Успенська Святогірська лавра стала частиною "русского міра"

Вадим Поздняков 600

"Що міцніший Московський патріархат, то інертнішим є населення", — Вадим Поздняков про скидання пам'ятників і перейменування вулиць

сео

"Оскар" за фільм, якого краще б не було

сео полтва памятник

Пам'ятники на честь Полтавської битви: знести чи зберегти?

Сео_лістінг_Маріуполь.jpg

Маріуполь та греки: зберегти свій дім

Андрій Гречило Без брому 800

Пушкін, Катерина та Ленін — історична пам’ять українців чи символ окупації? | Андрій Гречило