09:11, 4 листопада 2021

У Києві презентували проєкт за результатами другої масштабної експедиції з пошуку свідків Голодомору

За місяць дослідники Музею Голодомору записали 120 історій очевидців голоду 1932-1933 років.

630_360_1635951591-687.jpg
ukrinform.com

Національний музей Голодомору-геноциду презентував проєкт “Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки” за результатами другої масштабної експедиції Україною з пошуку свідків, які пережили Голодомор 1932-1933 років.

Про це повідомляє Укрінформ.

“За 30 днів команда Музею проїхала майже 10 тисяч кілометрів, відвідала 92 населені пункти, де записала 120 історій з очевидцями Голодомору. Музейники побували у містах-мільйонниках, у районних центрах і в маленьких селах, де зараз залишилося кілька жителів, у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Команда віднайшла нову інформацію про 51 місце масового поховання жертв Голодомору, а також поспілкувалася з десятками місцевих краєзнавців”, – розповіли у пресслужбі музею.

Водночас генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк зазначила, що часто матеріали усної історії, зібрані в експедиціях, можуть розповісти більше, ніж архівні документи. 

“Наприклад, працівникам музею вдалося записати свідчення про Голодомор від людей, що проживали на етнічних українських територіях у складі Росії – на Курщині і Воронежчині. В умовах відсутності доступу до російських архівів ці свідчення є важливим підтвердженням того, що Голодомор-геноцид був спрямований не тільки проти українців в Україні, а й проти українців, які мешкали на інших територіях”, – сказала вона.

Також заступник директора Інституту дослідження Голодомору Іван Петренко зауважив, що комуністичний тоталітарний режим зробив усе, аби винищити докази свого злочину. 

“Було знищено тисячі архівних документів. Тому спогади очевидців геноциду є безцінним джерелом у доказовій базі”, – підкреслив Петренко.

У презентації також взяли участь медійні партнери проєкту – центр прав людини ZMINA, де опубліковали десять історій свідків Голодомору. Куратор проєкту Михайло Костів подякував команді, завдяки якій вдалося реалізувати масштабні експедиції, представникам органів місцевого самоврядування та краєзнавцям, які посприяли пошуку та запису інтерв'ю зі свідками Голодомору. Також він наголоcив на широкій медіапідтримці проєкту та позитивних відгуках про роботу команди.

Відеоісторії свідків можна переглянути за посиланням.

Проєкт реалізували за підтримки Українського культурного фонду.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що біля Борисполя виявили ймовірні останки жертв Голодомору.

Схожі матеріали

600.jpg

Олександр Фільц: "Усвідомлення своєї смертності – найсильніший мотор для людства"

сео Бокань

Голодомор на заборонених фото Миколи Боканя

Голодомор 960

"Мруть з голоду а трапляються вже й випадки людоїдства". Стаття з діаспорної газети про Голодомор

торгсин сео

Коштовності в обмін на їжу

міфи-про-голодомор11

Голодомор крізь призму імперіалізму | Людмила Гриневич

800x500-Kylchuckuj.jpg

Чому відбувся Голодомор | Станіслав Кульчицький

600.jpg

Як зберегти родинні історії? 11 порад від Музею Голодомору

600.jpg

"Після Джадта берешся за голову: трясця, чому я не прочитав цього швидше?", – Ігор Балинський

INd1582038314T87.jpeg

"Росія поглядає на Україну як на щось втрачене". Виступ Джеймса Мейса