10:41, 29 липня 2021

У фортеці на Хмельниччині знайшли шахову фігуру ХІІ століття

Шахова фігурка зроблена з бивня слона, її висота становить близько 5 сантиметрів, а діаметр – 3,5 сантиметра.

_Unikalniy_artefakt__figurku_shahovogo_korolya_Hii_stolittya_znayshli_u_Medzhibozhi__1_2021_07_27_12_32_21.jpg
Permanent Archaeological Expedition Medzhybizh-2000

На Хмельниччині, на території фортеці у Меджибожі, археологи знайшли шахову фігуру, яку попередньо датують XII століттям. Дослідники називають її однією із найяскравіших знахідок цьогорічного археологічного сезону.

Про це повідомляє сайт “Є”.

Завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника “Межибіж” Віктор Вєтров розповів, що цю фігуру знайшли під час розчищення на ділянці стіни литовського періоду в південно-східній частині подвір’я фортеці.

“Це шахова фігурка, вирізана з бивня слона. Її висота близько 5 сантиметрів, діаметр 3,5 сантиметра. Попередньо, за аналогіями ми визначили, що ця шахова фігура, судячи з оформлення, швидше за все – король. Дуже схожі фігурки як і за формою, так і за орнаментацією, трапляються з ХІІ століття в Ірані, а також ХІІІ-ХIV столітті в Європі”, – повідомив Віктор Вєтров.

Дослідники зазначають, що фігурка шахового короля, яку знайшли в Меджибожі, може належати як до Давньоруського періоду, так і до Литовського.

“Такі шахи, ймовірно, були дуже цінними. Бо якщо уявити кількість всіх фігурок, то ймовірно, щоб зробити повний набір шахів, потрібен був не один слон”, – додає Вєтров.

За його словами, судячи з розмірів фігури, це могли бути замкові шахи з дошкою, приблизно, метр на метр.

1627378294.jpg
Permanent Archaeological Expedition Medzhybizh-2000

Меджибізький замок – найстарша на Поділлі пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Дослідники зазначають, що протягом років фортеця переходила із рук в руки, однак немає жодної згадки, що вороги взяли замок приступом.

Від 1540 року місто стало приватною власністю магнатів Синявських,  пізніше замком заволоділи Чарторийські. Господарювали у ньому і козаки, і польські військові, і турецькі солдати. У 1830-х  фортеця стала осередком військового постою російських вояків.

У радянські часи у замку обладнали  маслозавод, а частину фортеці розбібрали на будматеріали. За менш ніж 10 років з палацу повиносили вікна, печі, порозтягали по шматках стіни. Та, попри це, сучасний стан архітектурної пам’ятки задовільний. 

Нагадаємо, раніше им повідомляли, що у Миколаєві на місці розграбленої античної пам'ятки знайшли унікальну амфору.

Схожі матеріали

Походження людей та народів | Леонід Залізняк

Походження людей та народів | Леонід Залізняк

02

Мандри мамонтового бивня з Трипілля

скіфи

Скіфи очима Геродота. Міфи і реальність

600.jpg

Сім варязьких знахідок в Україні

Фундаменти_собору_Успіння_Пресвятої_Богородиці_P1890395

Назад у майбутнє. Галина Пагутяк

600

Юрій Лукомський: "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ"

Памятка_Атаки_І_1955

Затоплені археологічні пам’ятки Дністра

Listing_Podkast_1.jpg

Що їли люди кам’яної доби? 5 гастрономічних трендів

bez_b 800x500_1.jpg

Що хозари дали Київській Русі? | Олексій Комар