“Пам’яті двадцяти”: Локальна історія випустила мультимедійний спецпроєкт про трагедію у Гопчиці
27 листопада 78 років тому нацисти вчинили масову розправу над місцевим населенням у селі Гопчиця на Вінниччині.
На сайті “Локальна історія” вийшов мультимедійний спецпроєкт “Пам’яті двадцяти. Історія одного розстрілу” про страту цивільного населення в роки Другої світової війни у селі Гопчиця на Вінниччині.
27 листопада виповнюється 78 років з дня масового вбивства у селі Гопчиця. У 1943 році нацисти в урочищі Тицьке за станцією “Рось” розстріляли 12 місцевих мешканців. Це сталося у відповідь на напад радянських партизан на радіостанцію, яку розмістили в одній із сільських хат, та вбивства німецьких солдат під час нападу. Під час розстрілу трьом заручникам дивом вдалось врятуватись.
У переддень розстрілу нацисти провели в селі облаву, під час якої вбили п'ятьох осіб та спалили близько двох десятків хат.
Влітку 1996 року місцевий краєзнавець Дмитро Саліженко почав досліджувати обставини трагедії в Гопчиці. За кілька років йому вдалось:
- записати на диктофон інтерв'ю з живими свідками тих подій та заручником, який врятувався (для спецпроєкту усі інтерв'ю оцифрували);
- встановити перебіг останніх годин життя та шлях людей перед розстрілом (у спецпроєкті це подали у вигляді інтерактивної карти);
- скласти точний перелік жертв, місце їх смерті, а також тих, кому вдалось врятуватись;
- ініціювати відкриття меморіального хреста на місці розстрілу у листопаді 1998 року до 55-ї річниці трагедії (у спецпроєкті є також документальний фільм УТ-1 про вшанування жертв у Гопчиці);
До роковин трагедії об'єднання ReLoad (громадська організація, яка займається розвитком села) спільно з Музеєм історії Гопчиці опублікувало дослідження Дмитра Саліженка у мультимедійному форматі.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що Локальна історія випустила спецпроєкт “Дисиденти”, де зібрали історії шести політичних в’язнів радянського окупаційного режиму.
