14:50, 4 січня 2022

На Миколаївщині у кургані виявили поховання трьох епох

Припускають, що найстаріші поховання кургану у І столітті розграбували солдати римського гарнізону, залишивши на місці власний посуд.

IMG_20220104_143843.jpg
Фото: Олександра Апуневич

На Миколаївщині провели дослідження кургану, якому понад п’ять тисяч років. У ньому поєднуються поховання щонайменше трьох епох: ямної, катакомбної і бабинської культур.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

 “На території Миколаївщини вперше за останні вісім років проведено дослідження кургану, якому понад п’ять тисяч років. У ньому поєднується як мінімум поховання трьох епох: ямної, катакомбної і бабинської культур. Всього досліджено 12 поховальних комплексів. Перші поховання відносяться до ямної культури – це 36-30 сторіччя до нової ери. Але вони були повністю розграбовані ще в античні часи. Також як мінімум одне поховання відноситься до катакомбної культури – 27-24 століття до нашої ери”, – сказав керівник розкопок, науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук, старший викладач Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

Він також зазначив, що поховання бабинської культури (22-17 століття до нашої ери) збереглися. Археологам вдалося дослідити його повністю. До того ж не виключено, що курган використовували і представники пізніших культур, аж до середньовіччя.

 

1641291315-1591.jpeg
Фото: Олександра Апуневич

Діаметр кургану – понад 40 метрів, висота – близько метра. Верхні шари та насип дуже пошкоджені через сільськогосподарські роботи.

За словами Смирнова, вже зараз зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що в похованнях бабинського періоду щонайменше в трьох випадках були люди з високим соціальним статусом – або вожді, або родова знать. В їхніх могилах якраз і були найцікавіші знахідки: кераміка, кістяні ремінні бляшки та унікальне дівоче намисто.

Окрім того, за словами дослідника, курган має цікаву особливість. Найстарші його поховання – ямної культури – були пограбовані ще в античні часи – І столітті. Археологи виснули гіпотезу, що це зробили солдати римського гарнізону, який на той час дислокувався в Ольвії. Адже вони лишили після себе власний розбитий посуд, з якого вчені і зробили висновок, що пограбування відбулося саме у ті часи.

Розкопки проводилися в рамках договору з ТОВ “Південно-українська вітроелектростанція” Миколаївською археологічною експедицією у складі співробітників Інституту археології НАН України, МНУ імені В.О. Сухомлинського, Миколаївського обласного краєзнавчого музею та обласного Центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Миколаєві на на місці розграбленої античної пам'ятки знайшли унікальну амфору.

Схожі матеріали

Походження людей та народів | Леонід Залізняк

Походження людей та народів | Леонід Залізняк

02

Мандри мамонтового бивня з Трипілля

скіфи

Скіфи очима Геродота. Міфи і реальність

600.jpg

Сім варязьких знахідок в Україні

Фундаменти_собору_Успіння_Пресвятої_Богородиці_P1890395

Назад у майбутнє. Галина Пагутяк

600

Юрій Лукомський: "Якби Давній Галич не занепав, сьогодні це було б велике місто, як Київ"

Памятка_Атаки_І_1955

Затоплені археологічні пам’ятки Дністра

Listing_Podkast_1.jpg

Що їли люди кам’яної доби? 5 гастрономічних трендів

bez_b 800x500_1.jpg

Що хозари дали Київській Русі? | Олексій Комар