14:39, 30 грудня 2021

Мережу обурила виставка львівського артцентру із Шевченком-Мона Лізою

Окрім незвичних портретів Кобзаря на полотнах у доволі своєрідних образах постали й інші відомі українські письменники – Іван Франко та Леся Українка.

image (2).jpg
Фото: 24 канал

Користувачів соцмережі Facebook обурила експозиція картин у львівському артцентрі “Дзиґа”. Там Тараса Шевченка зобразили у ролі Мона Лізи, а Лесю Українку – героїнею картини “Американська готика”.

Про це повідомляє 24 канал.

Окрім Шевченка-Мона Лізи, на виставці були й інші його портрети із провокативними написами на деяких. На приклад, полотно із зафарбованими очима Кобзаря промовляє “шось ви б**ть перегнули з тою журбою”.

Також на одному із портретів поет схожий на репера: з оголеними торсом, у шубі й татуюванням на обличчі. Роботу прикрашає рожевий напис “ти стогнатимеш, як Дніпро”.

image (4).jpg
Фото Валерія Потюка

Не забув автор полотен і про Лесю Українку. Її зобразили на рімейку відомої картини “Американська готика”. Там мисткиня стоїть поряд із тим же Шевченком, що тримає в руках вила.

Окрім незвичних портретів Тараса Шевченка та Лесі Українки, художник взявся і за Івана Франка. Каменяру дістався образ Ван Гога. Ймовірно, автор хотів переосмислити сприйняття постатей відомих українських митців. Проте багато Facebook-користувачів не сприйняли його полотна.

image (3).jpg
Фото Валерія Потюка

Зокрема, дописувач Валерій Потюк назвав виставку “маразмом, відвертим цинізмом та знущанням з української культури та історії”.

“А культурне середовище та національна свідомість запхані в “ду*у”, – обурювався автор допису.

Слід зазначити, що коментатори також не скупилися на лайку та образи в бік організаторів виставки. Мовляв, Львів “погано закінчить, якщо подібна бісівщина не припиниться”.

У свою чергу PR-директор мережі “!FEST” Тарас Маселко, до якої входить артзаклад, запевнив, що виставкою нікого не хотіли образити. До того ж полотна не були новою експозицією, а висіли на стінах досить давно. Вони залишилися після мистецького фестивалю Avangard.festival, що там проходив.

Маселко зауважив, у “Дзизі” це є нормальною практикою. Твори після таких подій часто залишаються та їх виставляють на продаж. Тому вони ще тривалий час є доступними не лише для придбання, а й для перегляду всіх охочих. Однак післяісля суспільного резонансу картини з українськими літературними класиками все ж почали зникати зі стін “Дзиґи”. Багато з них майже одразу придбали, тому полотна стали частинами приватних колекцій. Відтак, невдоволеність користувачів Facebook виявилась корисною для артдилерів.

Маселко акцентував на тому, що це мистецтво та воно не може всім подобатися. Мовляв, емоції, що викликає твір, є індивідуальними в кожної людини.

“У жодному разі не було на меті зачепити чиїсь національні почуття чи цінності. Такі роботи є способом авторів показати те чи інше бачення. Тобто їхній спосіб розтлумачити те, що на їхню думку є актуальним”, – сказав PR-директор мережі.

Окрім цього, він додав, що не може давати оцінку мистецтву, оскільки це буде лише суб’єктивна позиція. Щодо конкретних зображень Шевченка, то, на його думку, це беззмістовне обурення. Мовляв, постать Кобзаря є значно глибшою, ніж здається в рамках сформованого образу.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Львові створили мурал, де Шевчевнка зобразили у стилі The Beatles.

Схожі матеріали

113

Чому радянська влада боялася 22 травня?

1.Кавер_жінки_600х400.jpg

Жінки, які знали Шевченка

vitalij liaska.jpg

Безславне століття?

DJI_0044

Загроза для імперії навіть після смерті. Як перепоховали Шевченка

1003937

"Назар Стодоля": українське кіно у розпал сталінських репресій

шевченко

Нова книга до Шевченківського свята. Галина Пагутяк

шевченко сео

Тисяча і триста Шевченків

Mychaylo_Semenko (1).jpg

Михайль Семенко. Я палю свій “Кобзар”

600.jpg

Трахтемирів: благословляв козаків, палив олігархів