Диктатори помирають навесні. Якою може бути кончина Путіна

Можливий варіант, як у Сталіна

Ми навряд чи можемо розраховувати на смерть Путіна за сценарієм Гітлера, який вчинив самогубство. Путін – абсолютно інша людина. Його фанатизм відрізняється від фанатизму фюрера. Для нацистського лідера досягнення ідеї було вищим за прагнення до життя. Гітлер міг би здатися і постати перед судом, але застрелився. 

Натомість прагнення Путіна бути великим, бажання особистої величі, домінує над величчю Росії, якої він хоче досягти. Коли б сталася остаточна криза його сподівань, він би нічого собі не скоїв. Більш ймовірно – покарав би тих, на кого “перевів стрілки”. Тож якщо він не хворий на щось смертельне, то навряд чи помре своєю смертю.

Для Путіна можливий варіант кончини, як у Сталіна. Хоч достеменно невідомо, помер радянський диктатор своєю смертю чи його прибрали. З Путіном може статися таке, що коли ситуація для його оточення складеться особливо загрозливо – його вб’є хтось зі своїх. Люди з бункера також йшли з життя.

Сталін регулярно проводив репресії проти свого найближчого оточення. Люди відчували загрозу для свого життя, коли починався новий маховик чистки керівництва. А Путін створив і вигодував навколо себе когорту, пов’язану з ним спільною відповідальністю. Його оточення радше зацікавлене в ньому, аніж боїться його. 

На початку березня 1953-го була більша ймовірність, що Сталіна вб’ють, аніж така ймовірність щодо Путіна є в березні 2022 року. Хоча нам дуже мало відомо про ситуацію навколо російського диктатора, хто на що впливає і на що здатний. В оточенні Сталіна в 53-му постало питання: життя або смерть. Зараз в оточенні Путіна, грубо кажучи, це питання звучить: багато грошей або трохи менше грошей. 

Що може змінитися після смерті Путіна?

Очевидно, що його замінить хтось з оточення. Кардинальна переміна влади в Росії може відбутися внаслідок радикальних, масових подій: повстання, революції чи військового перевороту. Інакше – владу очолить хтось з команди Путіна. Залежно від того, на якій стадії російсько-української війни це відбудеться, якою буде військова, геополітична та економічна ситуація, й буде залежати, на які поступки новий російський керівник піде.

Поглиблення економічної кризи в Росії – це процес. Щоб росіяни відчули злидні, потрібно 2-3 тижні. Хоч і не хочеться, щоб війна тривала так довго. Деякі росіяни будуть виходити на протести. Але Путіна вони бояться більше, ніж економічних негараздів. Масовими акції не стануть, принаймні поки санкції не знищать добробут 80% мешканців РФ. 

Втім в російській історії траплялися й інші варіанти. Невдала війна часто призводила до суспільних і політичних змін. Наприклад, після Кримської війни почалися відносно демократичні реформи Олександра ІІ. Після поразки у російсько-японській війні 1904-1905 років почалася революція, масові безлади, що призвели до прийняття конституції. Росія стала конституційною монархією. А коли програли Холодну війну – Радянський Союз завалився.

Але все це відбувалося при інших політичних, суспільних та інформаційних обставинах, ніж ті, які є сьогодні в РФ. У царській Росії за умови безграмотності населення не можна було контролювати через пропаганду в ЗМІ. Радянський Союз розвалився на етапі гласності, тобто люди могли обирати. А зараз близько 70% росіян настільки одурманені повним інформаційно-пропагандистським контролем (який триває вже 20 років), що просто не уявляють собі альтернатив.

В Росії потрібна така денацифікація, яка була у Німеччині після Другої світової війни. Але Німеччину до того потрібно було завоювати. Умов для денацифікації Росії, на жаль, не буде доти, поки в них є ядерна зброя. Тому ймовірний варіант майбутнього цієї країни – гігантська Північна Корея. Це буде величезна, закрита, дика територія, з якою не воюють, але й нічого не можуть зробити. Історичний глухий кут, локальна цивілізація.

Тому я б тут не був великим оптимістом, що маси росіян, зазнавши злиднів, зроблять якісь висновки. В них не буде доступу до альтернативних думок. А отже, не буде варіантів ментального вибору. Тому вони і далі затягуватимуть паски. А як робити щось інше – навіть не уявлятимуть.

Крім того, затягування пасків – це зручне перекладання відповідальності на вождя. А це властиво росіянам історично. І це добре демонструє різницю між ними і українцями.

***

Настрої у Києві

У столиці настрої зараз досить спокійні. Кияни стежать за сигналами повітряних тривог. Ці сирени і диктують спосіб життя. Під час тривоги усі ховаються, після – йдуть до крамниць чи аптек, або прогулюються десь неподалік. Буває, що сповіщень повітряної тривоги не чути пів дня, а буває, що лунають з  проміжком у пів години.

Черги невеликі. У продуктові крамниці – значно зменшилися. Але набір необхідних продуктів є всюди достатній. Людно біля аптек та зоомагазинів, бо люди не залишають своїх тварин. Продукти, вода, ліки, їжа для тварин – тепер це джентльменський набір киянина. 

Ми втягнулися у цей режим. Стали ввічливішими, коректнішими і добрішими. Люди намагаються не дратувати одне одного, а підтримувати. Усе так, як було під час Майданів.

До українців

Частина з нас гідно і героїчно захищає країну зі зброєю в руках. Так, як це робили покоління наших предків. Частина – лишається у тилу і виконує свої обов’язки на різних фронтах. Саме завдяки цьому сьогодні життя українців не є катастрофічним. Зберігаймо бадьорий бойовий дух!

Ми ексклюзивний народ. Як історик можу запевнити – те, що сьогодні відбувається в Україні, немає прецедентів у світовій історії. Це буде історична віха, не лише України, не лише Європи, а й всього світу. Тому пишаймося собою і тримаймося! Треба витримати! МИ ПЕРЕМОЖЕМО!