Є місця в Галичині, що зачаровують якоюсь неземною красою. Бо створили їх разом природа та люди
Богдан Волошин
публіцист
Неподалік Миколаєва на Дністрі, поряд із невеличким селом Глухівець є піщаний кар’єр. Я б про це місце ніколи не довідався, якиби якось, їдучи маршруткою з Карпат, не побачив дивовижну гору, схожу на середньовічний замок.
Врешті вибрався подивитись на се місце і заїхав на початок Тростянця, потім помандрував десь з кілометр насипною мальовничою дорогою і нарешті побачив це диво! Гора височіє над кар’єром, стрімкі схили заворожують предивними письменами–рельєфами, але найбільше вражає лісова “шапка” на маківці скелі – на ній росте правдивий густий ліс!
Кар’єр досі діючий, пісок досі добувають, але могутня людська техніка наче спіткнулась об цей “зуб-пісковик” і залишила його в спокої.
Відтоді я щонайменше кожної пори року навідуюсь у це місце. І щоразу насолоджуюсь розкішним пейзажом! Тут би закласти відпочинковий парк “Юрського періоду” – із копіями динозаврів, викопними рештками з порід Сарматського моря, різноманітними лазанками і стежками здоров’я... Ну, мріяти нікому заборонити не можна. Просто місцина дуже атмосферна. Шкода, якщо її поглине виробництво.