Цьогорічний вересень подарував мені зустріч із визначною пам’яткою Галичини – Успенським костелом в старовинному селі Біще, що неподалік Бережан. Село давнє, згадуване у документах з 1399–го року як місто
Богдан Волошин
публіцист
У середині ХVII–го століття коштом Катерини Сенявської було збудовано потужний оборонний храм із вежею-дзвіницею та бійницями на піддашші. Святиня досі вражає могутньою поставою, контрфорсами та грубезними стінами. Зведений на штучно насипаній горі Говда, храм був зміцнений валами та мурами. Сліди валів досі видко - вони обрамлюють могутній споруду.
Свого часу головний вівтар костелу прикрашав привезений Олександром Синявським з Риму образ Матері Божої з Дитятком, який вважався чудотворним, відтак костел у Біще був визнаним Марійним санктуарієм. Нині чудотворна ікона перебуває у Рацлавіцах Шльонськіх у Польщі.
Під час Другої світової війни святиня горіла і зазнала значних пошкоджень. Пізніше тут облаштували склад хімдобрив, а за якийсь час костел стояв пусткою – у це нині важко повірити, але його склепіння заросли молодим лісом! Видавалось, що ця окраса села, пам’ятка національного значення, приречена і буде втрачена для майбутніх поколінь.
Але диво сталося! З 2009–го року настоятель парафії cвятих Апостолів Петра і Павла у Бережанах о. Андрій Ремінець узявся відновлювати святиню. Храм очистили від рослинності, прибрали сміття і у червні 2014–го року почали відновлювати дах. Освятили відроджений храм 26 липня 2015-го року. Тутешні мешканці кажуть, що кошти на реставрацію зібрав американський священик Станіслав Жак, рід якого походить з Біще.
Тепер цей величний оборонний храм є правдивою перлиною не лише Галичини, але й всієї України. Чудове поєднання ґотики із ренесансним порталом та міццю оборонної споруди створюють незабутнє враження, що охоплює кожного мандрівця, який навідається у Біще.