Врятована Меретинівська перлина в Берездівцях. Золота галицька провінція
16:35, 1 липня 2022
От же ж так буває – не переслідуєш жодної особливої мети, але вона сама в мандрівці народжується і втілюється. Якось зовсім недавно подорожували з побратимами Жидачівщиною, милувалися краєвидами в долині Дністра. Аж опинились в селі Берездівці неподалік Нового Роздолу і побачили ще одне творіння неперевершеного барокового архітектора Бернарда Меретина. Чого варті лиш його пречудові церква святого Юра у Львові і ратуша в Бучачі!
І от перед нами костел Воздвиження Чесного Хреста в Берездівцях. Він справді дуже схожий на храм в Годовиці під Львовом, як твердять деякі мистецтвознавці. Лише перебуває у значно кращому стані, ніж годовицький.
Історія костелу в Берездівцях звичайна і незвичайна водночас. 16 травня 1746 року у тутешньому домі Ядвіги Долинської кривавими сльозами заплакав образ Розіп’ятого Ісуса. Диво підтвердив архієпископ Львівський Микола Вижицький. І в Берездівці потягнулись прочани з усіх усюд, щоб помолитись перед чудотворним образом.
Старий дерев’яний костел, попередник теперішнього, був замалий і надто ветхий для такої кількості вірних, тож у 1769–1771 роках подільський воєвода Міхал Юзеф Жевуський зафундував кошти на побудову нового храму, проєкт якого створив знаменитий Бернард Меретин. Щоправда, костел завершили уже після його смерті.
У ХХ столітті храм розділив долю з іншими тисячами святинь Галичини. Перша світова була ласкавою до костелу, а після Другої світової святиню закрили, ксьонз вивіз до Польщі чудотворний образ і він дотепер знаходиться в костелі Івана Хрестителя в Камені-Поморському.
Совіти звично перетворили святиню в колгоспний склад, де зберігали збіжжя і мінеральні добрива. Будівля почала руйнуватись, дах поріс буйною рослинністю, територія довкола храму перетворилась на пасовисько. Усе йшло до того, що храм в Берездівцях повторить долю свого побратима в Годовиці.
На щастя у 1992-му костел передали вірянам, тепер він відремонтований і задбаний. Тут зберігають копію чудотворної ікони, якій тривалий час молились у цьому храмі.
Диво трапляється – Меретинівська перлина збережена і тішить око.
