Воздвиженська церква в Дрогобичі. У храм солеварів. Золота галицька провінція

11:24, 8 листопада 2021

1920.jpg

Люблю бувати у Дрогобичі – тут гостинні люди, велика кількість пам’ятників архітектури, музеї, сама атмосфера міста доброзичлива і по-львівському затишна. Щоразу, буваючи тут, відкриваю для себе щось нове.

От і цього разу збулась моя давня мрія – побувати в пречудовому дерев’яному храмі Воздвиження Чесного Хреста на Зварицькому передмісті. Кілька разів бував біля неї, тішився її гармонійними обрисам, а от в середину потрапити не виходило

voloshyn.jpg

Богдан Волошин

публіцист

Але цього разу завдяки допомозі приятеля і тутешнього екскурсовода Леоніда Ґольдберґа, моя мрія здійснилась і я таки з певними труднощами, але відчинив скрипучі двері цього дивовижного храму...

Не дарма я так хотів потрапити сюди! Від простору, висоти, гармонійности  святині перехоплює подих! А які тут збереглись ікони! А розписи стін! Казкова церква! 

Вважається, що вона збудована у 1613–му році, хоча є припущення, що храм набагато старіший, про нього згадується ще наприкінці XV–го століття.

Саме Воздвиженська церква була храмом дрогобицьких солеварів – це й не дивно, бо солеварня знаходиться зовсім поруч. Робітні люди не шкодувади коштів, щоб їх храм виглядав ошатно і ґонорово. На церкві є напис, викарбуваний у 1711 році: "В церкві святої як на небесі стояти". 

Як це часто буває у наших церквах, стінопис храму має різне датування – у вівтарній частині є розписи початку XVII століття пензля майстра Григорія. У 1735–му художники–маляри розписали стіну, що розділяє наву і вівтар, на тему "Мученицькі смерті апостолів". Ще один унікальний штрих Воздвиженської святині – перед входом у церкву на кожного вірянина зі стін дивляться тьмаві лики святих, наче оцінюючи – а чи варто пускати вірянина в храм...

Ми довго розглядали розписи, іконостас храму – не хотілось полишати цей неймовірний храм, і лише одна думка бентежила душу: церква Воздвиження Чесного хреста у Дрогобичі, ця коштовна перлина серед пам’яток дерев’яної сакральної архітектури України, потребує негайної і ґрунтовної реставрації. Зрушення уже є – поруч із церквою уже реставрується дерев’яна дзвіниця. Значить на черзі буде й сам храм. Але хочеться, щоб швидше, щоб кожен, хто відвідує славний Дрогобич, місто ґеніяльних Юрія Котермака, Івана Франка та Бруно Шульца, мав змогу насолодитись цим пречудовим творінням галицьких майстрів та малярів.

IMG_7852.JPG
Усі фото: Богдан Волошин

Схожі матеріали

600.jpg

Борщовичі – село не про борщ. Золота галицька провінція

600.jpg

Трудовач: брама в Гологори. Золота галицька провінція

600.jpg

Трибухівці – костел при гостинці. Золота галицька провінція

600.jpg

Тартаківські тарапати. Золота галицька провінція

600.jpg

Бойківське пограниччя. Золота галицька провінція

600.jpg

Бережанська Швейцарія. Золота галицька провінція

600.jpg

Бучач: Ратуша, Пінзель і голуби. Золота галицька провінція

600.jpg

Ходою Сковороди – у Вижняни. Золота галицька провінція

600.jpg

Долина Зубри. Золота галицька провінція