Церква в Добрівлянах під музику Вівальді. Золота галицька провінція
10:29, 22 квітня 2021
Між минулим і майбутнім завше стоїть людина, з її страхами і потребами, умінням і чином, відчуттям прекрасного і розумінням доцільности... Власне про це міркував, стоячи перед церквою Воздвиження Чесного Хреста у Добрівлянах, що поруч зі Стриєм
Дивився на цей дивовижний витвір рук людських, зведений без жодного цвяха, і дивувався - як ця церковця, найдавніша частина якої зведена ще у 1629-му році, так добре збереглась і дотривала донині?
Цю таємницю відкрив отець Володимир Галанчак. За совітів церква була зачиненою. Її взагалі хотіли знищити, але селяни не дали. У 80-тих була добудована нова мурована церква, яку почали зводити ще у 1937-му році. Дерев’яна ж церковця тихо доживала віку в оточенні старезних ясенів і лип, що пам’ятали її кращі часи.
На щастя, панотець Володимир разом з вірянами не дали загинути пам’ятці національного значення. Діяльний, з доброю європейською освітою, священик звернувся до львівських фахівців, щоб поставити “діагноз” храму і визначитись із “лікуванням”.
Нині такі роботи – справа дуже недешева. Легше нову церкву збудувати. Але, як розповідає панотець, дуже багато жертводавців, як чули для чого потрібні будівельні матеріяли - питали лише коли і скільки їх треба привезти. Часто за них зовсім не брали гроші. Відтак, храм поставили на підмурівок, переклали підлогу, вкрили новим ґонтям, вивареним у мастилі.
У вересні 2012-го церковця стояла, як намальована разом з відновленою давнезною дзвіницею. Вона знову стала окрасою села, його стрижнем, привабою. Отець Володимир Галанчак перетворив старовинний храм у справжній музей ікони - тут зберігаються різноманітні зразки іконопису: від давніх часів, до модерних.
...Я стояв біля старовинної церкви, оточеної короною віковічних дерев і слухав мелодію осені – шурхіт листя, легкий легіт вітру у високих кронах, ячання птахів... А ще мені вчувалась безсмертна музика Вівальді, його неймовірні “Пори року”. Як ця жива музика пасувала до дивовижного храму, до підкарпатських краєвидів, до густого блавату неба і добрих людей навколо!
У Добрівлянах направду добре. Тут живуть гідні люди, які шанують своє минуле. Вони можуть сміливо дивитись у вічі дітям – їм є що передати у спадок наступним поколінням.
