Щоб побачити гірські краєвиди – не обов’язково їхати в Карпати. Золота галицька провінція
21:03, 27 січня 2022
Якщо хочеться в Капати, але немає часу і чим добиратись, то й в околицях Львова можна знайти місцини, що дуже нагадують карпатські краєвиди. Особливо взимку. Достатньо вибратись за межі міста Лева й потрапити поміж пагорби Розточчя і цілком можна відчути карпатську атмосферу.
З самісінького центра міста їде старенька маршрутка “Львів–Рокитне”
Через якусь годину мандрівки опиняєтесь в симпатичному селі, що поступово переходить у заміські дачі.
Уздовж долини тече річка Млинівка – очевидно в Рокитному колись було багато млинів. Натомість тепер є чимало ставків. А ще тут є численні джерела із смачнющою водою. Особливо вона добра в спеку – не раз смакував. Узимку ж не дуже дошкуляє спрага, тож, набравши про всяк випадок води у флягу, почимчикував далі.
Повз забуті зарослі дачі, крізь ліс і крутий узвіз, яким лише міцний джип вигребе та мої ноги, перейшов місток через потік і вийшов на узлісся. Тут простір заворожує – наче опинився на гірській полонині, яку обступив старезний ліс! Дивовижне місце. Як з’ясувалось, тут колись було село Поляни. Але за совітів усіх мешканців вивезли – щоб не допомагали повстанцям. І село зникло... Залишилась лиш старезна липа із давнім хрестом, та ще весною помітно як цвітуть фруктові дерева на колишніх сільських обійстях... На місці поселення зведена капличка в пам’ять про тих, хто тут колись жив, працював, плекав дітей і співав пісень.
Добиратись сюди доста далеченько, але мандрівка того вартує. Розлоге синє небо, білі простирадла снігів, темна лісова дебра... До Львова якихось 20 км, а таке відчуття, що ти на іншій планеті. Тут пахне зимою і простором. Особливо після міської тісняви.
