Поляни: квіти над зниклим селом. Золота галицька провінція
07:40, 31 травня 2022
Торік товкся по Розточчю, мандрував підльвівськими селами, намацуючи ногами вододільний хребет між Балтикою і Чорним морем. Місця майже карпатські – з горбогір’ям, лісовими дебрами, сотнями джерел і потічків. Вони б розповіли неймовірні історії, якби могли говорити...
Вийшли з колєґою на височенький пагорб, з якого відкривався хвилястий обшир весняного Розточчя. Неподалік посеред лісу раптом забіліла ціла галявина розквітлих нарцисів. Звідкіля вони взялись посеред хащ, де не видко хат і садиб?
Виявляється, тут колись було село Поляни. Але за совітів усіх мешканців вивезли – щоб не допомагали повстанцям. І село зникло... Залишилась лиш старезна липа із давнім хрестом, та ще весною помітно як цвітуть фруктові дерева на колишніх сільських обійстях.
На місці поселення зведена капличка в пам’ять про тих, хто тут колись жив, працював, плекав дітей і співав пісень. А ще про покинуте село пам’ятають білоголові нарциси, що ховаються поміж лісових хащів, означаючи місця садиб і зільників.
Нині в Україні сотні понівечених, знищених пограбованих сіл і міст, потерпілих від рук озвірілого сусіда. І лише від нас залежить, чи повернеться у них життя, а чи залишиться про них лиш спогади і квіти на зарослих обійстях.
Усі фото Богдана Волошина
