Перед самим Новоріччям вирішив навідатись у старовинний Щирець, щоб піднятись на Золоту гору і подивитись на давню церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Останні роки їй не щастило – трапилась пожежа в храмі, збудованому у ХVІ столітті, обвалилась частина оборонного муру, що оперізував церкву. Тож не зайве було звідати, що там діється із комплексом вартісних пам’яток?
Богдан Волошин
публіцист
І ось я вже у Щирці – перейшов колію, міст через повноводу Щирку і почав спинатись на Золоту гору. Колись її ще називали Монастирською та Замковою, тож ймовірно на ній знаходився замок та монастир. Із гори відкривається чудовий вигляд на старовинний Щирець.
Трохи захекавшись (підом на гору доста крутий), вкотре постав перед оборонною брамою, увінчаною дзвіницею, критою ґонтом. Вона виглядає могутньо і, водночас, якось дуже затишно. Оборонний мур, що примикає до брами, у двох місцях обвалений. Проте, з протилежного боку він уже відновлений. Роботи із зміцнення старовинних стін продовжуються, але ще не закінчились. До церкви потрапити не вдалося, бо вона була зачиненою, але зовні слідів пожежі видко не було.
Знаю, що цьогоріч Науково–дослідний центр “Рятівна археологічна служба” досліджував територію пам’ятки архітектури ХVІ ст. – храму Різдва Богородиці у Щирці. Археологи датували кам’яні стіни ХVІ - ХVІІ століттями, ці мури вже один раз були відремонтовані. Цікаво, що їх звели на давньому християнському цвинтарі.
Найважливіші знахідки науковців – віднайдені фрагменти кераміки ХІ –ХІІ століть, які свідчать, що в княжі часи тут було поселення, але що знаходилось тоді на Золотій горі - городище, садиба боярина чи монастир, невідомо. Очевидно, що треба продовжувати дослідження, щоб з’ясувати історію цього місця.