Якщо перейтись усього кілька кілометрів від жвавого гостинця на Стрий, що біля Миколаєва, то можна опинитись в старовинному селі Демня. Наче звикле галицьке село: костел, церква, цвинтар... Але ні! Дуже навіть незвичне
Богдан Волошин
публіцист
Бо тут досі живуть майстри каменотеси і видобувається камінь.
Щоб переконатись у майстерності місцевого майстровитого люду, варто піднятись на узгір’я, де знаходиться старовинний цвинтар. Які ж тут чудові тесані хрести та фіґури! Справжній музей просто неба - такий собі сільський Личаківський цвинтар. До речі, демнянські майстри не раз працювали на знаменитому Личаківському цвинтарі у Львові. І не лише на ньому - роботи талановитих демнянців можна побачити на багатьох некрополях Галичини. А ще - чимало сил і таланту вклали місцеві каменотеси в оздоблення костелу Ельжбети у Львові, що стоїть на Привокзальній.
... Цвинтар - наче й смутне місце, але я ходив поміж пам’ятниками у Демні і милувався чудовими фіґурами, трохи наївними, але такими теплими, вишуканими рослинними орнаментами, і думав про те, що ми не цінуємо надбання попередніх поколінь, які обдарували нас дивовижними творіннями, що досі будять уяву і викликають захоплення.
У цей неймовірний музей просто неба треба було б возити туристів, студентів мистецьких закладів, оберігати цю спадщину... Бо прекрасне може бути зовсім близько, варто лише простягнути руку, побачити і полюбити. Так просто і природно любити і шанувати свою спадщину. Але не всім це дано. Не всім...