Є такі дні, коли здається, що час зупиняється і бракує слів, щоб описати побачене. Саме на Різдвяні свята, коли все сповнене радістю та колядує від самого серця, трапляється, що опиняєшся в добре знайомому місці і раптом бачиш довколишній світ очима дитини
Богдан Волошин
публіцист
Так сталось зі мною, коли потрапив у Стрийський парк у Львові сонячної днини посеред іскристої зими. Здається обходив кожен його закуток, зазирав в кожну шпарку, а виявилось, що старий парк буває схожим на кришталевий палац, в якому живе казка.
Якби я був Гансом Крістіаном Андерсеном, або хоча б братами Грімм, то б написав казку про принцесу із замку і злих тролів із старих моховитих розвалин, але я не Андерсен, то просто насолоджувався краєвидами і тішився, що можу все це бачити.