Інша історія іншої Європи. Віталій Ляска

У своїй книжці "Прощавай, Східна Європо", яка за півтора місяця побачить світ у видавництві Локальна історія, американський історик та журналіст Якуб Мікановський пропонує іншу оптику. Він розглядає Східну Європу як самостійну цивілізаційну зону, де вироблялися власні моделі життя, політики й культури. Його робота нагадує археологічне дослідження: шар за шаром він знімає нашарування імперій і тоталітаризмів, відновлюючи контури світу, який існував між ними. Його Поділля дещо нагадує Аппалачі чи долину Міссісіпі у Північній Америці. Обидві території лежали осторонь великих центрів і ставали благодатним ґрунтом для легенд і небилиць. Історії про засновника хасидизму Баал Шем Това напрочуд добре перегукуються з оповідями про Пола Баньяна чи Деві Крокетта. Серед героїв Мікановського — і барон фон Хаос, алхімік із габсбурзької доби, який намагається перетворити ртуть на золото і, отримавши посаду, швидко розкрадає імперський монетний двір. Оповідь автора елегантно ковзає між вигадкою і реальністю — як у випадку виноторговця зі Словаччини Міхала Каспарека, який після смерті встрявав у бійки, кусав і душив людей, і навіть доводив до тяжі жінок. Але хіба може бути інакше у світі, який, за гуцульськими віруваннями, Бог створив зі сметани?

Та головне у книжці не екзотика, а множинність голосів і досвідів. Східна Європа в Мікановського — не тінь Заходу, а лабораторія націєтворень, де перепліталися мови, віри й ідентичності. Він веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря — від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму. Перед нами постає минуле світу, де співіснують католицькі та православні святині, мечеті й синагоги, нуртують війни і повстання, зникають імперії та зароджуються нації. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь — християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краю. 

Для українського читача це нагода подивитися на себе збоку, вийти у своїх знаннях про минуле за межі державних кордонів і ліпше пізнати своїх сусідів і майбутніх партнерів по Європейській Унії. 

Тож, як каже Сергій Плохій, не поспішайте прощатися зі Східною Європою — спершу прочитайте цю книжку.