Ясновидець із Борислава. Галина Пагутяк

<p>Пророцтво на зупинці у Мразниці</p>

Суботній день, дорога на Східницю через околицю Борислава — Мразницю — це радше швидкісна траса, аніж міська вулиця. Без жодного пішохідного переходу й практично без тротуарів. Куди збіса квапляться ці люди, ризикуючи позбавити життя людину, кота чи собаку? Вижити пішому допомагає максимальна обережність. Перетнувши трасу, можна видихнути з полегшенням, і споглядати біле кипіння жасмину, калини, бузини, сині плями ірисів, червоні руж і рожеві шипшини. У цьому червневому казані потопають старі будинки каліфорнійських часів, із ремонтом і без, з неповторною архітектурою і дерев’яними оздобами фасадів. А на автобусній зупинці, намертво приліплені скотчем, замуровані у пластикові файли дві сторінки, роздруковані на принтері.

Анонімний пророк чи ясновидець із Борислава описує свої жахливі видіння — знищення міста. Хто він? Особа чоловічої статі, місцевий, освічений, добре знайомий із релігійною літературою, але не належить до духовного стану (там не схвалюють сучасних пророків). Радше має технічну освіту, ніж гуманітарну, думка сформульована чітко, образно. Може мати психічний розлад, посттравматичний синдром після Афганістану чи служби в радянській армії. Розпитувати місцевих марна річ. По-перше, вулиця порожня, по-друге, ніхто не стане розповідати чужим про своїх, м’яко кажучи, диваків, які "вангують".

Але повернемося до самого пророцтва. Власне їх  два. Перший — від 14 березня 2023 року (глобальне), де йдеться про великий землетрус і цунамі, внаслідок якого тонуть міста і провалюються крізь землю. І голос: "Сину, те що ти бачив, розкажи людям, це суди, які будуть збуватися по всій Землі, і це буде скоро".

А друге — сон-видіння від 12січня 2025 року: "… Я стояв у центрі м. Борислава (на мості), біля мене було ще двоє чоловіків мого віку, яких я раніше не бачив: ми ховалися від сильного землетрусу, через який все рушилося і падало на землю. Все було зруйновано, не було ні району Коваліва, ані колишнього Артема, усіх гір і лісів.

З центру Борислава я бачив великий розлом (тріщину), що йде від Борислава до Трускавця, дорогу, по якій їздять автівки, — вона була аж до с. Уличного (Зимівок). По правій та лівій стороні від цієї дороги все в воді (велике озеро, як море). Від цього землетрусу не стало ані Трускавця, ані Стебника, ні Станелі, не було Доброгостова і Уличного — вся територія у воді.

У сні я чую голос від Господа "Це Скоро", як і в попереднім об’явленні в 2023р."

Також є заклик покаятися. Розумію, що часи в нас грішні, але це роки війни, а не якісь ситі й мирні, тому у 2025 році анонімний ясновидець вирішив підсилити пророцтво конкретними локаціями, відомими кожному бориславцю. Можна над цим посміятися, але цікавий сам факт  появи такого, характерного більше для середньовіччя пророцтва. Колись люди ходили на прощу, засинали на могилах святих, аби їм наснилися віщі сни. А тепер таке пророцтво  висить на автобусній зупинці в Мразниці. Я щойно повернулася із церкви Успіння Пресвятої Богородиці, де милувалася вітражами проєкту Петра Холодного, і почула від отця Миколая страшніші речі: всі майстри, що втілювали ці шедеври славетного українського митця в 20-30-х роках минулого століття, невдовзі померли від отруєння свинцем, який використовували у під час роботи. А в радянські часи, коли в церкві був склад, дітиська кидали знадвору у вітражі каміння, і отець Микола потім возив їх до Львова на реставрацію.

Утомлені війною та негараздами теперішні українці вірять мольфарам, особливо, Михайлу Нечаю, а зараз якомусь міфічному Роману, що повідомляє про дату масованих обстрілів, хоча, як правило, його віщування не збуваються. Сподіваємося, не збудуться і віщування бориславського аноніма. Та й тікати нема куди — пекло на Землі, а під землею — порожнини, заповнені темрявою і випарами, що цілком можуть здетонувати від ударів ракетою. А свідомість здетонує від страху. І зараз найменше нам потрібні моралізування й покаяння, а віра у перемогу. Попри те, ці видіння-пророцтва додають трохи солі в наше прісне цифрове життя, що, здається, надто квапиться, зневажаючи все живе.