Дорога в осінь. Золота галицька провінція
12:15, 20 листопада 2021
Я довго думав, майже три тижні – чи публікувати фото з відносно недавньої мандрівки підльвівськими селами. Ні, мені не шкода, просто боявся, що цю місцину облюбують любителі селфі, будуть тлум і галас, зникне зачарування, овіяне спокоєм і тихою красою осені. А потім подумав, що цілком може статись – якийсь чиновник з великого розуму накаже вирубати дерева, як це вже не раз було на тихих галицьких трактах. Чим більше людей знатимуть про це місце – тим більше надії, що його не знищать
Отже, зовсім неподалік Львова між селами Солонка й Нагоряни є дорога, обсаджена двома рядами дерев по обидва боки. Я її називаю Дорогою в Осінь. Бо саме восени вона перетворюється у яскравий тунель, гаптований золотим листям. Як на мене, наприкінці жовтня ці кілька осінніх кілометрів можуть цілком скласти конкуренцію знаменитому “Тунелю кохання” в Клевані.
Здається, нічого особливого – гінкі клени тягнуться до неба, шурхочуть листям, яким веселий вітер бавиться понад полем... Але, скупані у щедрому сонці, вони зачаровують, ваблять, кличуть у затишний затінок під кронами.
Я часто буваю на цьому тракті у різні пори року. Але восени цей чарівний куточок Галичини особливо привабливий. Спогад про Дорогу в Осінь зігріватиме мене темними зимовими вечорами, коли холод і хуга заженуть у теплу домівку...
