Добра новина: оновлена церква у Жирівці. Золота галицька провінція
19:56, 5 грудня 2021
Жодна негода не завадить злегка навіженому мандрівцю пуститись берега, себто гостинця, і вирушити досліджувати храми, яких давно хотів побачити на власні очі зблизька. Маю великий сентимент до дерев'яних галицьких церков і колекціоную їх зображення, з року в рік фотографуючи ці чудесні витвори людських рук
Понад п’ять років тому я прибився з Вовкова до підльвівської Жирівки, щоб помилуватись величенькою тутешньою Михайлівською церквою, на надпоріжнику дверей якої вирізано: “Благословінням Отця і Сина і Святого Духа збудована ця церква Року від народження Христового 1770 дня 1 травня за пресвітера Андрія Снігоревича”.
Але помилуватись тоді не дуже вийшло, бо дерев'яний храм, зведений ще 250 літ тому, був спотворений невдалими “реставраційними” роботами ще на початку 90–х, коли святині повертали громадам.
І от десь рік тому почув, що місцеві мешканці взялись повертати чудовій пам'ятці автентичний вигляд. Урешті нині побачив церкву в усій красі і величі. Розкішна! Скидаю капелюха перед тутешніми мешканцями, які, зводячи новий мурований храм, не забули й про святиню, в якій молились їх предки. Було б добре, якби їх приклад взорували й інші краяни, які беруться оновлювати свої храми. Тоді не пектиме око “золота” бляха на старовинних галицьких дерев’яних церквах.
