Борщовичі – село не про борщ. Золота галицька провінція

Здавалось, що бував в усіх підльвівських селах. Аж гульк - на мапі прочитав нове слово. Та ще й яке смачне! Борщовичі. Величеньке село в 20-ти кілометрах від Львова. І, як виявилось - я там ще не бував. Тож одразу зібрався в дорогу, щоб пошукати в Борщовичах борщу, або що там є цікавого.

Одразу скажу - назва села походить не від борщу. Ще академік Крип’якевич вважав, що село називалось Боршовичі - від давньоруського імені Борш.  Очевидно цей Борш був засновником і власником села. Згодом назва села “оборщилася”.

Село дуже величеньке, воно є наче продовженням сусідніх Ямполя та Пикулович, що нанизані на нитку дороги, як пацьорки на коралях. У центрі села одразу впадає у вічі ошатна будівля костелу, зведеного у 1898-го року на кошти власниці маєтку Софії Семенської-Левицької. За совітської влади він був закритий, поляки з села виселені, а в приміщенні храму організували музей першої кінної армії Будьонного, який колись мав в Борщовичах штаб. Зараз костел відреставрований, довкруж усе забруковано і задбано. Нині храм милує око стрункою вежею та елегантними обрисами.

Неподалік на узгір’ї присусідилась ще одна пам’ятка - дерев’яна церква Пресвятої Трійці, збудована у 1922-му році. Перша згадка про храм у Борщовичах знаходиться ще у 1570-го року. Але та церква була спалена татарами разом з селом. У 1808-му збудували новий храм, але й ця церква згоріла. На жаль, Борщовичі дуже часто потерпали від нападів татар та пожеж, які нищили село. Врешті, у міжвоєнний час постав нинішній храм.

А на маківці сусіднього пагорба, поміж садків та приватних садиб, сховалась ще одна перлинка села - панський палацик. Нині тут мешкають кілька сімей, відтак палацик поділений, але досі виглядає ґонорово і штивно. Тут мешкав останній власник Борщович німець Артур Кінц. Його досі згадують із вдячністю і пошанівком. Поміщик дбав про селян, добре платив за роботу, допомагав знедоленим. А ще сприяв українцям - допомагав місцевій “Просвіті” і сам частенько виступав з селянами. За сприяння дідича було створено чоловічий хор при “Просвіті”. Цікаво, коли прийшли совіти і влада хотіла вислати поміщика в Сибір, селяни не дозволили цього зробити.

Є ще одна історія, про яку не дуже люблять згадувати в Борщовичах. Тут народився Богдан Сташинський - вбивця Степана Бандери, завербований совітськими спецслужбами. Але, що було - те минуло. Нині Борщовичі охайне затишне село неподалік Львова, де вартує побувати.

Лютий 2020 року